Record Details

Методологія побудови систем виявлення аномалій породжених кібератаками

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Методологія побудови систем виявлення аномалій породжених кібератаками
A methodology for building cyberattack-generated anomaly detection systems
Методология построения систем выявления аномалий порожденных кибератаками
 
Creator Корченко, Анна Александровна; Національний авіаційний університет
Щербина, Владимир Порфирьевич; Національний авіаційний університет
Вишневская, Наталия Сергеевна; Національний авіаційний університет
 
Subject Інформаційна безпека
атаки; кібератаки; аномалії; системи виявлення вторгнень; системи виявлення аномалій; системи виявлення атак; методологія побудови систем виявлення аномалій
УДК 004.056.53(045)
Information Security
attacks; cyber attacks; anomalies; intrusion detection systems; anomaly detection systems; intrusion detection systems; methodology for building anomaly detection systems
UDC 004.056.53(045)
Информационная безопасность
атаки; кибератаки; аномалии; системы обнаружения вторжений; системы обнаружения аномалий; системы обнаружения атак; методология построения систем выявления аномалий
УДК 004.056.53(045)
 
Description Розвиток інформаційних технологій трансформується настільки швидко, що класичні механізми захисту не можуть залишатися ефективними, а шкідливе програмне забезпечення та інші кіберзагрози стають все більш поширеними. Тому необхідні системи виявлення вторгнень, що дозволяють оперативно виявляти і запобігати порушенням безпеки (особливо раніше невідомих кібератак), які характеризуються нечітко визначеними критеріями. Відомі кортежна модель формування набору базових компонент і низка методів, що застосовуються для вирішення завдань виявлення вторгнень. Їх використання дозволить удосконалити функціональні можливості систем виявлення вторгнень. З цією метою пропонується методологія, орієнтована на вирішення завдань виявлення кібератак, базовий механізм якої ґрунтується на семи етапах: формування ідентифікаторів кібератак; побудова підмножин параметрів; формування підмно-жин нечітких еталонів; побудова підмножин поточних значень нечітких параметрів; α-рівнева номіналізація нечітких чисел; визначення ідентифікуючих термів; формування підмножин базових детекційних правил. Така методологія дозволяє будувати засоби, які розширюють функціональні можливості сучасних систем виявлення вторгнень, що використовуються для визначення рівня аномального стану, характерного впливу певного типу кібератак в слабоформалізованому нечіткому середовищі оточення.
The IT development is transforming so fast that the classical defense mechanisms cannot remain effective, malicious software and other cyber threats getting more and more widespread. For this reason, there appears a necessity in intrusion detection systems that could allow prompt detection and prevention of security incidents (especially cyber attacks unknown before) characterized by fuzzy criteria. There is a tuple model for basic component set formation and a number of methods used for intrusion detection, the use of which would expand the functionality of intrusion detection systems. For this purpose, we suggest a cyber attack detection methodology whose basic mechanism relies on the following seven stages: formation of cyber attack identifiers; building of parameter subsets; formation of fuzzy standard subsets; building of subsets of fuzzy param-eters current values; α-level nominalization of fuzzy numbers; determination of identifying terms; formation of basic detection rule subsets. This methodology allows creating tools that would expand the functionalities of modern intrusion detection systems used to determine the level of the abnormal condition characteristic of a certain cyber at-tack type in a poorly formalized fuzzy environment.
Развитие информационных технологий трансформируется настолько быстро, что классические механизмы защиты не могут оставаться эффективными, а вредоносное программное обеспечение и другие киберугрозы становятся все более распространенными. Поэтому необходимы системы обнаружения вторжений, позволяющие оперативно обнаруживать и предотвращать нарушения безопасности (особенно ранее неизвестных кибератак), характеризующихся нечетко определенными критериями. Известны кортежная модель формирования набора базовых компонент и ряд методов, применяемых для решения задач выявления вторжений. Их использование позволит усовершенствовать функциональные возможности систем обнаружения вторжений. С этой целью предлагается методология ориентированная на решение задач выявления кибератак, базовый механизм которой основывается на семи этапах: формирование идентификаторов кибератак; построение подмножеств параметров; формирование подмножеств нечетких эталонов; построение подмножеств текущих значений нечетких параметров; α-уровневая номинализация нечетких чисел; определение идентифицирующих термов; формирование подмножеств базовых детекционных правил. Такая методология позволяет строить средства расширяющие функциональные возможности современных систем обнаружения вторжений, используемых для определения уровня аномального состояния, характерного воздействию определенного типа кибератак в слабоформализованной нечеткой среде окружения.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor —
—
—
 
Date 2016-03-25
 
Type —
—
—
 
Format application/pdf
application/pdf
application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ZI/article/view/10110
10.18372/2410-7840.18.10110
 
Source Ukrainian Information Security Research Journal; Том 18, № 1 (2016); 30-38
Защита информации; Том 18, № 1 (2016); 30-38
Захист інформації; Том 18, № 1 (2016); 30-38
 
Language ru
 
Rights Authors who publish with this journal agree to the following terms: Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
Авторы, публикующие в данном журнале, соглашаются со следующим: Авторы сохраняют за собой авторские права на работу и предоставляют журналу право первой публикации работы на условиях лицензии Creative Commons Attribution License, которая позволяет другим распространять данную работу с обязательным сохранением ссылок на авторов оригинальной работы и оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы сохраняют право заключать отдельные контрактные договоронности, касающиеся не-эксклюзивного распространения версии работы в опубликованном здесь виде (например, размещение ее в институтском хранилище, публикацию в книге), со ссылкой на ее оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы имеют право размещать их работу в сети Интернет (например в институтском хранилище или персональном сайте) до и во время процесса рассмотрения ее данным журналом, так как это может привести к продуктивному обсуждению и большему количеству ссылок на данную работу (См. The Effect of Open Access).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ