Record Details

Оцінка точності супутникової системи GALILEO.

Репозитарій Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Оцінка точності супутникової системи GALILEO.
 
Creator Чернюк, Євген Олегович
 
Subject дипломна робота
навігаційний приймач
оцінка характеристик
супутникова система
 
Description Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій Сергійович
Станом на початок 2020 року в світі функціонує 4 глобальних навігаційні супутникові системи. Кожна з них є реалізацією складної в технічному і затратної в фінансовому плані задачі. Глобальна супутникова навігаційна система це не лише сузір’я супутників але і складна наземна інфраструктура розподілених по земній поверхні станцій моніторингу та спостереження, прийому та завантаження спеціальної службової інформації, головний та резервний центри управління. Через цю складність реалізувати перші системи вдалося потужним країнам, чий військовий бюджет осилив цей тягар: Сполученим Штатам Америки (система GPS), Радянському Союзу на початковому етапі і Російській Федерації на завершальному (система ГЛОНАСС), а також Китайській Народній Республіці (система BeiDou). [2, 3, 11]
Спільним у створенні цих систем була мета – забезпечення потреб військової сфери у високоточному глобальному сервісу позиціонування та наведення. Широке розповсюдження технологій супутникової навігації в цивільній сфері було лише похідною від тих можливостей які забезпечили розгорнуті системи військовим. Розвиток і основні віхи в становленні систем глобального позиціонування були пов’язані з політичним протистоянням на світовій арені. Як наслідок, на сьогоднішній день можна констатувати факт наявності надзвичайно зручних і ефективних засобів для глобального позиціонування, які при цьому не надають жодних гарантій цивільним користувачам на наявність і доступність своїх сигналів і сервісів у майбутньому. [4, 11, 12]
Створення і розгортання глобальної навігаційної супутникової системи повністю цивільного призначення значно відрізняє на цьому тлі європейський проект Galileo. Він пройшов складний шлях від ідеї і загальної концепції до свого нинішнього етапу, коли система стоїть на порозі повноцінного функціонування з досягнутою номінальною кількістю космічних апаратів. Орієнтована на потреби цивільних і перш за все авіаційних користувачів, система Galileo забезпечуватиме доступ до сигналів високоточної навігації на комерційній основі зі збереженням безкоштовних відкритих сервісів. [5,19]
Поточна стадія функціонування системи Galileo дозволяє планувати і виконувати комплексні дослідження її характеристик в режимі одно системної обробки даних та у сполучені з даними від інших існуючих систем. Завдяки організації довготривалого моніторингу з’являється можливість відслідковувати еволюційні зміни, які відбуватимуться в системі разом з нарощуванням кількості супутників на орбіті.
Ці задачі можуть бути продовженням результатів одержаних в цій роботі, присвяченій оцінці точності глобальної навігаційної супутникової системи Galileo.
 
Date 2020-03-23T08:29:18Z
2020-03-23T08:29:18Z
2020-02
 
Type Thesis
 
Identifier http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41857
 
Language uk
 
Format application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document
 
Publisher Національний авіаційний університет.
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ