NAU Harvester System
Культурні коди (частина 1). Аудіальна та візуальна репрезентація соціальних статусів (Розділ 1)
Репозитарій Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Культурні коди (частина 1). Аудіальна та візуальна репрезентація соціальних статусів (Розділ 1)
|
|
| Creator |
Тащенко, Анна Юріївна
|
|
| Subject |
культурні коди
60.56 316.74:81 |
|
| Description |
В першому розділі виявлено, що в межах існуючих теорій: 1. визначення культурних кодів здійснюють через: правила, знаки, системи знаків, смисли, дані, засоби інтеріоризації та ідентифікації. Ці визначення є дуже близькими до визначень лінгвокультурних, мовних, мовнокультурних, соціальних, соцієтальних, соціокультурних кодів, мов культури, функціональних стилей, мовних шаблонів тощо; 2. серед необхідних властивостей культурних кодів – субстанційна гомогенність, системність, конвенційність, концептуальність, вторинність, статусність, прихованість, багатозначність, універсальність; 3. критерії виокремлення різновидів культурних кодів наступні: види засобів вираження, роль у розшифровці повідомлень (тексту), домінуюча в соціальній системі функція, включення індивідів в соціальне оточення, види об’єктів найменувань; 4. призначення кодів полягає у: впорядкуванні і категоризації уявлень людей про світ, моделюванні унікальності культур, задоволенні потреби людини у перманентному означуванні, відтворенні необхідного небіотичного масиву даних, фрагментації культури у посильні порції збереження, врівноваженні підвищення адаптивності і збереження інваріантності функціонування і розвитку суспільств тощо; 5. протоетап розвитку соціології мови (що є напрямком, в межах якого ми будемо досліджувати культурні коди) представляють через науковців, яких відносять до: біхевіоризму, історичного матеріалізму, лінгвістики, марксизму, соціологічного позитивізму, психологізму, символічного інтеракціонізму, соціологізму, структурної антропології, феноменології, філософії. Перший етап розвитку соціології мови охоплює початок ХХ ст., становлення нової галузі науки відбувалось в межах соціологічних напрямків відомих лінгвістичних шкіл США, Швейцарії, Великобританії, Німеччини, Чехословакії, Росії, Франції тощо. Другий етап розвитку соціології мови як окремої галузі науки мав місце в середині ХХ ст. в напрямках досліджень: мовних контактів, мовних конфліктів та їх вирішень (мовне планування, мовна політика), мовних змін тощо; 6. отримано підстави обґрунтування визначень, необхідних властивостей, різновидів і призначення культурних кодів на прикладах теорій, зокрема, таких представників соціології мови, як: Вайсбергер Л. (німецький неогумбольтіанець), Соссюр Ф. де (який був причетний одразу до двох шкіл соціологічного мовознавства: французької і швейцарської), Вітгенштейн Л.Й.І. (австро-великобританський представник аналітичної філософії, який був причетність до логічного позитивізму у Віденському кружку і до британської філософії мови), Сепір Е. і Уорф Б. (американські дескриптивісти), Мейе А. і Вандрієс Ж. (французькі соціологи-мовознавці, учні Соссюра), Бернштейн Б. (обмежені і складні мовні коди), Бьорк К. (символи, терміністичний екран), Гамперц Дж. (коди, субкоди, кодова матриця, кодифікація), Лабов У. (мовні змінні), Перехвальська (піджини, прагматичні коди), Поліванов Є.Д. (мовні зміни, мовні мислення), Фергюсон Ч. (автономна дитяча мова, диглосія), Фішман Дж. (мовні ситуації, мовні домейни), Хаймс Д.X. (мовні коди, мовні шаблони), Хауген Е. (мовне планування, ідіолектні коди) тощо. Робота присвячена дослідженню культурних кодів як засобів вияву соціальних статусів в процесі соціогенезу, здійсненого в межах соціології мови. Запит на монографію за такою темою випливає з того, що в сучасних соціальних комунікаціях на лідерські позиції почали виходити комерційні програмісти розуму і свідомості, а пересічні громадяни, за умови прогалин в справі системних пошуків і розробки теорій щодо культурних кодів, стають заручниками тотальних маніпуляцій і не здатні ефективно протидіяти їм. Запропонована авторська версія теоретичної реконструкції еволюції засобів кодування соціальних статусів і становлення суспільств, встановлено культурні коди соціальних статусів у міфах (на прикладі статево-гендерних атрибутів) та у літературних текстах. |
|
| Date |
2017-06-12T16:13:58Z
2017-06-12T16:13:58Z 2011 |
|
| Type |
Book chapter
|
|
| Identifier |
978-966-2970-64-7
http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/29212 |
|
| Language |
uk
|
|
| Format |
application/msword
|
|
| Publisher |
ДУІКТ
|
|