NAU Harvester System
Оптимізація закону керування автопілоту літака
Репозитарій Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Оптимізація закону керування автопілоту літака
|
|
| Creator |
Херсонна, Ірина Володимирівна
|
|
| Subject |
дипломна робота
система стаблізації робастна динамічна система синтез оптимальної структури аналітичне контсруювання закон керування |
|
| Description |
Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ" . Керівник проекту: доцент, к. п. н. Денисенко Світлана Миколаївна.
В останнє десятиліття спостерігається стрибкоподібний розвиток авіаційної техніки взагалі і складової частини – транспортної авіації – зокрема. На повітряних трасах з'явилися широкофюзеляжні лайнери. Цивільна авіація (ЦА) поповнюється сучасними літаками типу Ан-140, Ан-148, Ан-225, Ан-124, Ан-74, Ан-70. Передбачаються польоти літаків ЦА по ІІІ категорії ІКАО. Розвиток цивільної авіації та розширення її застосування в різних галузях народного господарства безперервно змінюють і умови вирішення навігаційних завдань в польоті. Підвищення інтенсивності повітряного руху висуває нові вимоги до точності навігації з метою попередження зіткнень між літаками в повітрі при перетинах повітряних трас, а також для забезпечення прийому літаків, що прибувають в зону аеропорту. Точна навігація є головним фактором, що дозволяє підвищити пропускну здатність повітряних трас за рахунок більш щільного бічного, вертикального і поздовжнього ешелонування. Для підвищення економічної ефективності транспортних польотів далекі рейси, наприклад через океани, організовуються з вибором оптимального маршруту, що враховує розподіл вітру на трасі. Такі маршрути більш складні для навігаційного забезпечення в порівнянні зі звичайними ортодромічними трасами і вимагають спеціальних заходів для їх успішного виконання. Вплив економіки проявляється також в тенденції до скорочення льотного екіпажу, що вимагає, зокрема, забезпечення командира екіпажу автоматизованими бортовими ( автопілотами) і наземними технічними засобами. Для забезпечення найбільшої надійності і точності в будь-яких можливих умовах польоту на борту сучасного літака необхідно мати кілька незалежних датчиків курсу і швидкості польоту, що працюють на різних принципах дії, а визначення поточних координат вести як методами незалежних визначень, так і методами числення. Збільшення числа каналів збору навігаційної інформації досягається також шляхом дублювання деяких однакових датчиків. Особливості траєкторій і тимчасових характеристик руху літаків вимагають виконання всіх обчислювальних і логічних операцій швидко в реальному масштабі часу або навіть з випередженням (прогнозування ходу польоту) і тим самим визначають необхідність високої оперативності при зборі та обробці інформації. |
|
| Date |
2021-03-22T06:17:42Z
2021-03-22T06:17:42Z 2020-12 |
|
| Type |
Learning Object
|
|
| Identifier |
https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48806
|
|
| Language |
uk
|
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Publisher |
Національний авіаційний університет
|
|