Record Details

Культурні коди (частина 1). Аудіальна та візуальна репрезентація соціальних статусів (Розділ 2, Розділ 3)

Репозитарій Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Культурні коди (частина 1). Аудіальна та візуальна репрезентація соціальних статусів (Розділ 2, Розділ 3)
 
Creator Тащенко, Анна Юріївна
 
Subject культурні коди
60.56
316.74:81
 
Description В другому і третьому розділах оглянуто класифікації візуальних і аудіальних культурних кодів, соціальних статусів, емпіричних індикаторів та методів досліджень культурних кодів:
1. огляд класифікацій візуальних культурних кодів включив такі критерії: об’єкти кодування; однорідність елементів; відношення між елементами кодування зовнішності; просторово-часова взаємообумовленість; співвідношення форми і змісту кодів з образами; вербалізованість; формалізованість; рухомість; типи самоподачі інформації індивідом; пристосування до середовища; способи сприйняття; ступінь зростання семіотичних властивостей; призначення в комунікації; тривалість дії; масштаб поширення і розуміння; базові складові; генезис кодів; напрямки змін і розвитку;
2. огляд класифікацій аудіальних культурних кодів включив такі критерії: часовий фактор; комунікативна завершеність; ступінь узагальненості ознак; відношення між позначуваним та позначенням; довільність мовленнєвого процесу; мотивованість слів у мові; співвідношення голосу і шуму; стилі вимови; сполучуваність; позиція для прояву своїх ознак; тембр; співвідношення форми і функції; функціонально-часовий розподіл у спілкуванні; опосередкованість;
3. огляд класифікацій соціальних статусів включив такі критерії: субстанційний вимір статусів (приписаність/набутість); реляційний вимір статусів («вищість»/«нижчість», постійна/ситуативна нерівність); визначальність статусів для життя (основні/неосновні); сторони дослідження статусів; типи соціального кодування статусів; способи соціального кодування статусів; значуще для статусу положення;
4. індикація мови і мовлення була розроблена в таких напрямках, як: горизонтальне і вертикальне членування мови на географічні і соціальні діалекти; соціолекти, сленги, професійні мови (технолекти) і жаргони; типи комунікативних стратегій; невербальна комунікація тощо. Емпіричні індикатори культурних кодів включені у загальну модель емпіричного відтворення соціальних статусів, що включає соціальний статус респондента на момент проведення дослідження, історичні покоління, статус батьківської сім'ї. Серед емпіричних індикаторів культурних кодів можна виокремити такі різновиди вживаних мовних і мовленнєвих одиниць, як: соціально-економічні, соціометричні, рольові, дистанційні, нормативні, етнокультурні, динамічні, соціальні, інституційні, ситуативні, часові, просторові, адаптаційні, ціннісні, інформаційні, тілесні, ресурсні, кількісні, якісні, оціночні, новизни, територіальної маркованості, віку, статі, популярності тощо. До можливих кількісних і якісних методів дослідження культурних кодів відносять спостереження, експерименти, опитування тощо.
Робота присвячена дослідженню культурних кодів як засобів вияву соціальних статусів в процесі соціогенезу, здійсненого в межах соціології мови. Запит на монографію за такою темою випливає з того, що в сучасних соціальних комунікаціях на лідерські позиції почали виходити комерційні програмісти розуму і свідомості, а пересічні громадяни, за умови прогалин в справі системних пошуків і розробки теорій щодо культурних кодів, стають заручниками тотальних маніпуляцій і не здатні ефективно протидіяти їм. Запропонована авторська версія теоретичної реконструкції еволюції засобів кодування соціальних статусів і становлення суспільств, встановлено культурні коди соціальних статусів у міфах (на прикладі статево-гендерних атрибутів) та у літературних текстах.
 
Date 2017-06-12T16:18:04Z
2017-06-12T16:18:04Z
2011
 
Type Book chapter
 
Identifier 978-966-2970-64-7
http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/29213
 
Language uk
 
Format application/msword
 
Publisher ДУІКТ
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ