Record Details

Інтенція національного символу в постмодерністському романі Леоніда Капелюшного "Дике поле"

Репозитарій Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Інтенція національного символу в постмодерністському романі Леоніда Капелюшного "Дике поле"
 
Creator Волосянко, Іванна Василівна
 
Subject Леонід Капелюшний
інтенція
національний символ
постмодернізм
модернізм
національна ідентичність
821.09(100)(082) Н35
 
Description Література 1. Гадамер Ганс-Георг. Герменевтика. Істина і метод. Том 1/ Пер.з нім. –К: «Юніверс», 2001. – 288 с. 2. Гребенюк Т. В. Свобода в літературі метамодерного світу: український вимір / Т. Гребенюк // Вісник харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – Серія «Філологія». – Вип.78. – 2018. С. 160–164. 3. Гегель Г. В. Ф. Естетика. У 4-х т. Т.З. – М., 1971. – 667 с. 4. Гуменний М. Х. Майстерність психологічного підтексту (А.Барбюс,Е.Ремарк,О.Гончар) / М. Гуменний // Вісник Запорізького національного університету. Серія «Філологічні науки». – 2014. – № Капелюшний Л. Дике поле: роман / Л. Капелюшний. – К.: «Український пріоритет», 2017. – 772 с. 5. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.2 / Авт.уклад. Ю. І. Ковалів. – К: ВЦ «Академія», 2007. – 624 с.
На початку ХХІ століття найсучасніша українська література після доби постмодернізму увійшла в добу метамодернізму (інші назви – мегамодернізм, пост-постмодернізм (сукупність культурно-естетичних тенденцій, функціонування яких пов’язане з концептом свободи)), нарешті остаточно наздогнавши світовий літературний процес. Причиною багаторічного відставання українського красного письменства, власне, спізненості становлення і розвитку його літературних напрямків, порівняно з європейською літературою, була багатовікова бездержавність українського народу, колонізаторська залежність України від Російської та Австро-Угорської імперій, а упродовж мало не всього ХХ ст. – підневільне існування у велетенському котлі СРСР, де безпощадно «перемелювалися» нації, народності й етноси заради штучного витворення єдиної сукупності – «радянських людей», які, закономірно, на недалеку перспективу згідно з державною доктриною мали говорити виключно російською мовою і творити єдину радянську російськомовну літературу в стилі «соцреалізму» – методу, спеціально сформованому Максимом Горьким. Натомість у всьому світі літературні процеси мали виразний національний компонент художньої реалізації. Мегамодернізм у Європі й Америці відчував власну питому спорідненість зі своїм попередником – модернізмом, оскільки виявився його рідним дітищем і сприймався тільки позитивно читацькою публікою та літературознавцями світового рівня обсервації.
 
Date 2020-06-09T08:06:56Z
2020-06-09T08:06:56Z
2020-04
 
Type Article
 
Identifier Волосянко І.В. Інтенція національного символу в постмодерністському романі Леоніда Капелюшного "Дике поле" // Національна ідентичність в мові і культурі: збірник наукових праць / за заг.ред. О.Г. Шостак. – К.: Талком, 2020. – С.43-47
978-617-7832-35-4
http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43355
 
Language uk
 
Format application/pdf
 
Publisher Талком, Київ
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ