Особливості дотримання принципу сприятливості в трудових правовідносинах: реалії сьогодення
Репозитарій Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
Особливості дотримання принципу сприятливості в трудових правовідносинах: реалії сьогодення
|
|
Creator |
Дибань, М. П.
|
|
Subject |
принцип сприятливості
трудові правовідносини порушення трудових прав УДК 349.22(043.2) |
|
Description |
Враховуючи реформування законодавства України однією з умов функціонування ринку праці є створення дієвого правового механізму щодо дотримання принципу сприятливості в трудових правовідносинах. Насамперед, в основу принципу сприятливості покладено положення, що договори про працю не можуть погіршувати становище працівників порівняно з вимогами законодавства, хоча повинні бути спрямовані на, так зване, сприяння працівникам, а відповідно, і на покращення їхнього становища в трудових відносинах. Норма щодо недопустимості обмеження прав людини (в тому числі і трудових), чітко закріплена в міжнародному законодавстві, зокрема в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права, прийнятому Генеральною Асамблеєю ООН 16.12.1966 р. В законодавстві про працю України, принцип сприятливості втілений в статті 9 КЗпП України, згідно якої, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Вказана стаття покликана слугувати дієвій реалізації захисту працівників від порушення роботодавцями їх трудових прав. Дотримання в трудовому договорі гарантій визначених законодавством (тривалість робочого часу, право на щорічні відпустки, мінімальна заробітна плата тощо) є ефективними важелями реалізації гуманістичної функції трудового права.
Враховуючи реформування законодавства України однією з умов функціонування ринку праці є створення дієвого правового механізму щодо дотримання принципу сприятливості в трудових правовідносинах. Насамперед, в основу принципу сприятливості покладено положення, що договори про працю не можуть погіршувати становище працівників порівняно з вимогами законодавства, хоча повинні бути спрямовані на, так зване, сприяння працівникам, а відповідно, і на покращення їхнього становища в трудових відносинах. Норма щодо недопустимості обмеження прав людини (в тому числі і трудових), чітко закріплена в міжнародному законодавстві, зокрема в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права, прийнятому Генеральною Асамблеєю ООН 16.12.1966 р. В законодавстві про працю України, принцип сприятливості втілений в статті 9 КЗпП України, згідно якої, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Вказана стаття покликана слугувати дієвій реалізації захисту працівників від порушення роботодавцями їх трудових прав. Дотримання в трудовому договорі гарантій визначених законодавством (тривалість робочого часу, право на щорічні відпустки, мінімальна заробітна плата тощо) є ефективними важелями реалізації гуманістичної функції трудового права. |
|
Date |
2020-04-02T19:19:17Z
2020-04-02T19:19:17Z 2020-02-28 |
|
Type |
Thesis
|
|
Identifier |
Дибань М.П. Особливості дотримання принципу сприятливості в трудових правовідносинах: реалії сьогодення. // Збірник матеріалів Х Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційний розвиток правової науки в умовах модернізації суспільства»
http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/42085 |
|
Language |
uk
|
|
Format |
application/pdf
|
|
Publisher |
Національний авіаційний унівеситет
|
|