Record Details

Експериментально-теоретична розробка основ проектування високоефективних трибосистем на базі гіпотези компресійно-вакуумної природи граничного тертя

Репозитарій Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Експериментально-теоретична розробка основ проектування високоефективних трибосистем на базі гіпотези компресійно-вакуумної природи граничного тертя
 
Subject компресійно-вакуумна природа
граничне тертя
трибосистема
експериментально-теоретична розробка
проектування
 
Description Уперше проведена серія випробувань на приладі тертя АСК-01 дозволила, окрім відомих,
виявити нові експериментальні закономірності, що не знаходять пояснення з позицій АД та
ЕГД - теорій, а саме: локалізація первинної адгезійної взаємодії поверхонь в дифузорних облас-
тях лінійного контакту ковзання; локалізація та накопичення продуктів зношування на певній
відстані від конфузорної області трибоконтакту; підвищені значення сили тертя ковзання, що
характерно процесу тертя в умовах граничного змащування, та відсутність ознак адгезійної вза-
ємодії поверхонь свідчать про наявність гідродинамічних компонентів сили тертя, що не врахо-
вується АД та ЕГД- теоріями.
Уперше на основі експериментальних досліджень трибохарактеристик конструкційного
матеріалу ШХ-15 у модельній трибосистемі ковзання з лінійним контактом наногеометричних
поверхонь тертя в умовах граничного змащування виявлено: ефект підвищення зносостійкості
при збільшенні миттєвих контактних напружень, який зникає при реалізації їх сталості, шляхом
надання фактичному контакту рухомості в межах контурної площі; закономірність виникнення
адгезійної взаємодії поверхонь тертя ковзання в трибоконтакті у дифузорній області; закономі-
рність траєкторій руху, осідання та накопичення продуктів зношування в конфузорній області
трибоконтакту; при початковому терті ковзання у гарантованих умовах граничного змащення
коефіцієнт тертя сягає величин (0,1), що характерно режиму граничного тертя, а ознаки адге-
зійної взаємодії відсутні. Отримані закономірності впливу динамічних процесів в граничних
шарах дозволяють розглядати гідродинамічні, еластогідродинамічні уявлення та процеси тертя
в умовах граничного змащування з єдиних позицій.
Уперше встановлена наявність потужних динамічних процесів у граничних шарах в ди-
фузорно-конфузорних областях трибоконтакту, що визначають експлуатаційну надійність три-
босистем. Зносостійкість вузлів тертя зменшується за рахунок виникнення розрідження змащу-
вального середовища в дифузорних областях трибоконтактів, де створюються передумови ло-
кальної десорбції граничних шарів. Сформульовані основні фізико-технологічні принципи зме-
ншення ступеня розрідження в дифузорних областях трибосистем в різних умовах змащування,
що дозволяє прогнозувати і проектувати трибосистеми з заданими трибохарактеристиками. Це
досягається шляхом: використання матеріалів із спрямованою пористістю, формуванням мікро-
та нано- структурованих поверхонь тертя, вибором матеріалів з певними фізико-хімічними вла-
стивостями на межі тверда підкладка - змащувальна рідина та створенням конструкцій з пев-
ною кінематикою трибоконтакту.
Уперше встановлено, що зі збільшенням осьового навантаження, швидкості ковзання та
в'язкості зростає ступінь стиснення середовища «на вході в контакт» і ступінь його розрідження
- «на виході з контакту». Області підвищеного та зниженого тиску змащувального середовища є
симетричними відносно лінії максимуму контактних напружень і перевищують довжину конта-
кту в декілька разів. Симетрія порушується після досягнення певних контактних напружень
та/або швидкості ковзання, коли виникає кавітація в зоні контакту. Проведені дослідження роз-
поділу температури в навколоконтактній зоні трибоконтакту показали, що при терті ковзання
температура підвищується у передконтактній зоні, що викликано динамічними процесами гра-
ничних шарів у конфузорних областях та негативно впливає на поведінку трибосистеми.
Уперше, завдяки дослідженням, проведеним з використанням тепловізора ThermaCAMTM
R65, показано, що у конфузорній області трибоконтакту, перед ним також підвищується темпе-
ратура у змащувальній рідині внаслідок тертя набігаючих граничних шарів та зустрічних вто-
ринних потоків. Обидва ефекти слід враховувати на етапі проектування трибосистем.
Уперше при моделюванні трибосистеми ковзання з лінійним контактом встановлено, що
в паливних, масляних та гідравлічних системах поряд із гідравлічною та акустичною кавітаці-
єю, має місце й «трибокавітація» - процес, що протікає у дифузорних областях вузлів тертя та
призводить до локального зниження тиску в середовищі до значень, близьких до мінімального
тиску порогу кавітації. Зсув зони контакту трибосистеми ковзання в область виходу валу з кон-
такту зумовлений перерозподілом підвищеного і зниженого тиску в граничних шарах змащува-
льного середовища у конфузорній та дифузорній областях контакту.
Уперше розкрита фізика процесів фазових перетворень граничних шарів змащувального
середовища в трибоконтакті. На межі розділу фаз «тверде тіло – змащувальне середовище»
утворюються рідкокристалічні структури з рідкої фази змащувального середовища. В дифузо-
рній області контакту під дією потужних розтягуючих напружень із рідкої фази виділяється га-
зова паро - повітряна фаза у вигляді пухирців.
Уперше на основі дослідження впливу змащувальних матеріалів на розподіл контактних
напружень в статиці та динаміці показано, що при терті фактичний тиск у граничних шарах
суттєво впливає на теоретичні герцівські поверхневі напруження, а тому контактними напру-
женнями є лише ті, що виникають у області розрідження граничних шарів. Зношування вузлів
тертя відбувається переважно в дифузорних областях трибоконтакту, що слід враховувати на
етапі їх проектування.
Уперше за результатами експериментальних досліджень динамічних процесів у гранич-
них шарах трибоконтакту ковзання в умовах граничного змащування розроблені компромісна (з
огляду на ЕГД та АД-теорій) адгезійна гідродинамічна (АГД) модель та теорія тертя. Основні
положення АГД-теорії основані на доведеному взаємозв’язку гідродинамічних процесів у гра-
ничних шарах та адгезійно-деформаційної взаємодії поверхонь тертя.
Уперше експериментально підтверджена АГД-теорія про взаємозв`язок ступеню розрі-
дження, що виникає у дифузорних областях трибоконтакту, з адгезійною взаємодією поверхонь
тертя, обумовленого двома негативними процесами: підвищенням фактичних контактних на-
пружень, викликаним розрідженням граничних шарів і десорбцією граничних шарів, що при
певних умовах навантаження призводить до адгезійної взаємодії поверхонь та переходу трибо-
системи у режим квазісухого тертя.
Уперше розроблені основи проектування високоефективних трибосистем шляхом змен-
шення ступеню розрідження в граничних шарах трибоконтакту, що дозволило, поряд з тради-
ційними, створити нові методи підвищення ефективності трибосистем: конструкторський, рео-
логічний, матеріалознавчий та фізико-технологічний.
Уперше встановлено, що причиною екстремальної зміни сили тертя (збільшення до мак-
симуму і подальшого зменшення) при збільшенні швидкості ковзання трибоконтакту, рясно
змащеного моторним маслом, є його перехід з гомогенного прозорого рідкого стану в гетеро-
генну масло-повітряну суспензію.
Уперше реалізована лабораторно-стендова апробація розроблених основ проектування
високоефективних трибосистем на прикладі використання нового методу змащування двохфаз-
ним середовищем, що дозволило вирішити проблему надійності відповідальних редукторів
авіаційних ГТД.
Уперше впровадження нового способу змащування трибовузлів редукторів авіаційних
двигунів ТВ3-117ВМА-СБМ1 масло-повітряною суспензією дозволило підвищити термін їх
безремонтної експлуатації у 5 разів (акт випробувань додається). Льотна експлуатація двигунів
триває.
Уперше наведена вище фізична АГД-модель тертя радіального підшипника ковзання в
умовах граничного змащування та модель динамічних процесів у граничних шарах (ДПГШ), що
підтверджені експериментальними результатами та візуальними спостереженнями, були покла-
дені в основу розробки контактних та безконтактних трибомолекулярних нагнітаючих та ваку-
умних насосів.
Уперше розроблені основи та алгоритм проектування високоефективних трибосистем із
заданою силою тертя та іншими параметрами, що полягають у визначенні областей розріджен-
ня граничних шарів та тиску у дифузорних областях трибоконтакту, величини додаткового на-
вантаження в цих областях, прогнозування виникнення умов квазісухого адгезійного тертя та
застосування запропонованих методів ті прийомів, що дозволять збільшити тиск і таким чином
запобігти адгезії поверхонь в дифузорних областях трибоконтактів.
Основні отримані результати:
- експериментально доведена фізична модель динамічних процесів у граничних шарах
трибоконтактів при терті в умовах граничного змащування;
- розроблений та створений вакуумно-десорбційний механізм зношування вузлів тертя,
що працюють в умовах граничного змащування;
- розроблена адгезійно-гідродинамічна (АГД) теорія тертя;
- розроблений та створений лабораторний прилад дослідження динамічних процесів у
граничних шарах з оптичним каналом отримання інформації та системою сканування локально-
го тиску в граничних шарах;
- розроблений алгоритм якісного математичного аналізу та проектування високоефекти-
вних трибосистем шляхом зменшення ступеню розрідження в граничних шарах відповідними
методами підвищення ефективності трибосистем на основі розробленої адгезійно-
гідродинамічної теорії тертя в умовах граничного змащування (конструкторський, реологічний,
матеріалознавчий та фізико-технологічний).
Значимість отриманих результатів полягає в тому, що за допомогою розробленого та
створеного комплексу приладів і методик дослідження динамічних процесів в граничних шарах
лабораторним шляхом будуть отримані реальні параметри трибосистем, що, в свою чергу, доз-
волить створювати надефективні надійні та довговічні трибосистеми. Крім цього, комплекс за-
безпечить експериментальну базу нової адгезійно-гідродинамічної теорії тертя.
 
Date 2014-07-09T11:46:29Z
2014-07-09T11:46:29Z
2012
 
Type Technical Report
 
Identifier http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/9174
 
Language uk
 
Format application/pdf
 
Publisher Національний авіаційний університет
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ