NAU Harvester System
PROFESSIONALLY-ORIENTED CONTEXT OF THE DEVELOPMENT OF SELF-EDUCATIONAL COMPETENCE OF TEACHERS IN THE MASTER’S DEGREE PROGRAMME SETTINGS
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
PROFESSIONALLY-ORIENTED CONTEXT OF THE DEVELOPMENT OF SELF-EDUCATIONAL COMPETENCE OF TEACHERS IN THE MASTER’S DEGREE PROGRAMME SETTINGS
ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ |
|
| Creator |
Бобрицька, В. І.; доктор педагогічних наук, професор, професор професор кафедри теорії та історії педагогіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
|
|
| Subject |
self-education; competence; self-educational competence of a tertiary teacher to be; informal education
— самоосвіта; компетентність; самоосвітня компетентність майбутнього викладача вищої школи; інформальна освіта УДК 378.147:167 |
|
| Description |
In the article there has been substantiated the relevance of the research of the problem of the development of self-educational competence of the tertiary teachers to be in the Master’s degree programme settings. Based on the analysis of scientific approaches to the interpretation of the subject-matter of the notions «self-education», «competence», there has been specified the concept of «self-educational competence of a tertiary teacher to be». There has been generalised both domestic and foreign best practice, which is the theoretical basis for the study on the formation of self-educational competency of a teacher to be for a modern higher educational institution in the settings of Master’s degree programme. There have been specified organizational and pedagogical prerequisites of the development of self-educational competence of the graduates of the Master’s degree programme as the system of educational process organization in higher education is being reformed
У статті обґрунтовано актуальність дослідження проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури. На основі аналізу наукових підходів до трактування понять «самоосвіта», «компетентність» уточнено зміст поняття «самоосвітня компетентність майбутнього викладача вищої школи». Узагальнено вітчизняні і зарубіжні напрацювання, що є теоретичною основою для дослідження проблеми формування самоосвітньої компетентності викладача сучасного вищого навчального закладу на магістерському рівні вищої освіти. Визначено професійно орієнтований контекст формування самоосвітньої компетентності магістрантів в умовах реформування системи організації освітнього процесу у вищій освіті. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— |
|
| Date |
2015-09-17
|
|
| Type |
Рецензована стаття
|
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/10220
10.18372/2411-264X.7.10220 |
|
| Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 7 (2015); 24-30
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 7 (2015); 24-30 Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 7 (2015); 24-30 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|