Record Details

Провідні тенденції формування дитячого навчально-розважального простору

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Провідні тенденції формування дитячого навчально-розважального простору
The leading tendencies of education-entertaining space production
 
Creator Бармашина, Людмила Миколаївна; Національний авіаційний університет
Замрій, Катерина Сергіївна; Національний авіаційний університет
 
Subject Розвиток особистості; Ігровий, розважальний та освітній простори; Навчально-розважальний комплекс

Personality development; Play, Entertainment and educational spaces; Educational and entertainment complex

 
Description Розглянуто провідні тенденції формування навчального розважального простору та особливості проектування дитячих закладів. Визначено основні планувальні закономірності побудови архітектурної структури та форми, а також відповідні прийоми проектування. Викладено основні архітектурно-планувальні вимоги та рекомендації щодо проектування дитячих навчально-розважальних комплексів. Засвідчено, що в ході проектування будь-яких закладів для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку необхідно враховувати багато факторів, зокрема кількісний та якісний склад груп дітей, особливості їхнього розвитку, потреби та вимоги щодо системи позашкільного виховання і навчання. Зазначено, що освітній простір у широкому сенсі наразі розглядається як динамічна багаторівнева багатофункціональна система, яка має забезпечувати чітку взаємодію складових елементів. Тобто це ієрархічна структура середовищ різних рівнів - від глобальних до локальних, сімейних та навіть особистісних. У контексті даної статті розглядається рівень архітектурного середовища навчально-розважальних закладів та їхнє предметно-просторове наповнення як один із компонентів освітнього простору. Сьогодні необхідні конкретні та дієві заходи з модернізації дошкільної та шкільної освіти, зокрема за рахунок створення нового навчально-розважального середовища, оскільки існуючі дитячі заклади не відповідають вимогам сучасного суспільства. У сучасних умовах пришвидшеного темпу міського життя гостро постає проблема дефіциту часу. Це зумовлює доцільність об’єднання дитячих освітніх, спортивних та розважальних закладів в одну багатофункціональну структуру, що виявляється у сучасному підході до формування навчально-розважального комплексу як нового типологічного об’єкту. Для таких нових об’єктів основним завданням є створення належних комфортних умов для соціалізації дитини та її адаптації в соціумі, а також повноцінний розумовий і фізичний розвиток, який має відбуватися завдяки інноваційним методикам і сучасним способам навчання. По суті до типологічної групи дитячих закладів для навчання, розвитку та розваг входять не тільки дитячі садки і школи, а й центри дозвілля, музеї, бібліотеки, спортзали, ігрові майданчики тощо. Практично в кожному громадському об’єкті можуть перебувати діти, тому системний та структурно-змістовний підхід передбачає розгляд відповідних архітектурно-просторових елементів як складових єдиної функціонально-типологічної одиниці
This article aims to investigate the leading tendencies of education-entertaining space production and features of designing children's establishments. We define the primary planning regularities of construction of architectural structure and form, and also corresponding methods of designing. Moreover, we present the leading architectural and planning requirements and recommendations for the design of children's educational and entertainment complexes. It is essential to take into account many factors, including the quantitative and qualitative composition of groups of children, features of their development, needs, and requirements for extracurricular education for the design of any institutions for preschool and primary school-age children. Since educational space in a broad sense is a dynamic multilevel multifunctional system, it should provide a clear interaction of the constituent elements. Therefore, it is a hierarchical structure of environments of different levels - from global to local, family, and even personal. Throughout the article, we also examine the quality of the architectural environment of educational and entertainment institutions and their subject-spatial content as one of the components of the educational space. Learning and development of creative abilities today are considered as the main links in the system of education of children's personality. It is clear that concrete and effective measures are needed to modernize preschool and school education, in particular by creating a new educational and entertainment environment, as existing children's institutions do not meet the requirements of modern society. In the modern conditions of the accelerated pace of city life the problem of shortage of time sharply arises. This presupposes the expediency of uniting children's educational, sports and entertainment institutions into one multifunctional structure, which is manifested in the modern approach to the formation of educational and entertainment complex as a new typological object. For such new objects, the main task is to create appropriate comfortable conditions for the child's socialization and adaptation in society, as well as full mental and physical development, which should occur through innovative methods and modern methods of learning. In fact, the typological group of children's institutions for education, development and entertainment includes not only kindergartens and schools, but also leisure centers, museums, libraries, gyms, playgrounds and more. Almost every public object can have children, so a systematic and structural-substantive approach involves the consideration of the relevant architectural and spatial elements as part of a single functional and typological unit.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor

 
Date 2021-01-17
 
Type


 
Format application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/Design/article/view/15045
10.18372/2415-8151.20.15045
 
Source Теорія та практика дизайну; № 20 (2020); 7-17
Теория и практика дизайна; № 20 (2020); 7-17
Theory and practice of design; № 20 (2020); 7-17
 
Language uk
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ