Record Details

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ УКРАЇНИ ТА ЛИТВИ ПРИ РОБОТІ З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ УКРАЇНИ ТА ЛИТВИ ПРИ РОБОТІ З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ
 
Creator Базиленко, Анастасія Костянтинівна; Університет «Україна»
 
Subject люди похилого віку; порівняльний аналіз; соціальна робота; стратегії подолання стресу; стрес
364-4
 
Description Актуальність дослідження проблем соціальної роботи з людьми похилого віку зумовлена даними демографічного прогнозу, що свідчать про постійне зростання кількості осіб похилого віку в загальній структурі населення нашої держави. Сьогодні кожен п’ятий житель України досяг 60-річного віку. Число осіб віком старше за 65 років, які у 1994 році складали 14%, у 2025 році збільшиться до 21%. При цьому рівень життя даної категорії населення є кричуще низьким. Низькою є й якість підтримки системи соціальної допомоги цій категорії клієнтів, що практично унеможливлює діяльність соціальних працівників у сфері підвищення життя людей похилого віку. Часто допомога зосереджується на підтримці нормального життєвого рівня громадян похилого віку на рівні виживання. Метою статті є проведення порівняльного аналізу особливостей професійного стресу соціальних працівників в Україні та Литві, які працюють з людьми похилого віку. Нами були використані методи емпіричного дослідження (спостереження, анкетування, інтерв’ю, порівняння, опис, вимірювання); загальнологічні методи і прийоми дослідження (аналіз, узагальнення, аналогія). У статті наведено результати порівняльного аналізу соціально-психологічних особливостей соціальної роботи з людьми похилого віку в Україні та Литві. Проаналізовано причини та фактори стресу соціальних працівників, які працюють з людьми похилого віку залежно від їхніх демографічних та освітньо-професійних особливостей. Визначено найбільш популярні для українських та литовських соціальних працівників стратегії подолання стресу. Виявлено, що на методи управління стресом, які зазвичай використовують працівники, впливають демографічні та соціально-професійні фактори. Зокрема, маємо тенденцію, що зі збільшенням тривалості трудового стажу соціального працівника рідше застосовується уникнення як спосіб управління стресом. Чим довше соціальні працівники працюють з людьми похилого віку, тим частіше вони використовують стратегію планування вирішення проблем. Респонденти-жінки частіше використовують самоконтроль, ніж чоловіки. Також виявлено, що освіта не впливає на вибір шляхів подолання стресу. Запропоновано шляхи та засоби подолання стресу соціальними працівниками
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor —
 
Date 2020-12-24
 
Type Рецензована стаття
 
Format application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/15030
10.18372/2411-264X.2(17).15030
 
Source Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 17 (2020); 108-116
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 17 (2020); 108-116
Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 17 (2020); 108-116
 
Language uk
 
Rights Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ