Record Details

SEMANTICS OF “SOCIAL DISTANCING” PHENOMENON IN PANDEMIC SITUATION

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title SEMANTICS OF “SOCIAL DISTANCING” PHENOMENON IN PANDEMIC SITUATION
СЕМАНТИКА ФЕНОМЕНУ «СОЦІАЛЬНЕ ДИСТАНЦІЮВАННЯ» В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ
 
Creator Дробот, Ольга Вячеславівна
 
Subject : mass consciousness; pandemic; semantic differential; social distancing
—
масова свідомість; пандемія; семантичний диференціал; соціальне дистанціювання
159.923.2: 316.4
 
Description The article presents the results of a theoretical analysis of the phenomenon of "social distancing" and an empirical study of its psychosemantic content. A substantive analysis of the concept of "social distancing" was conducted in various social and scientific contexts – i.e. medical-epidemiological, sociological, socio-psychological and applied proxemic. It is stated that this phenomenon is considered a social attitude, a psychosocial determinant of stress, a possible reason for declining trust, as well as a coping strategy. In the context of the 2020 pandemic, social distancing presents itself as a type of social isolation of individuals, which, under certain conditions, can take the form of alienation. Public fears in the pandemic situation are an example of duality: a fear of proximity (the possibility of contracting COVID-19) and a fear of withdrawal (the possibility of losing social contacts). The empirical study was carried out in Ukraine in June-July 2020, during the quarantine. The results of subjective assessment of the concept of “social distancing” by the public were obtained using the method of semantic differential. Semantization of the category and subsequent application of factor analysis were carried out to identify factors that reveal semantic content of the category in the minds of subjects. Society perceives social distancing ambivalently: with positive subjective assessment, awareness of importance, usefulness and magnitude of this phenomenon, in parallel with undesirability and unpleasant tension that it is associated with. The resulting three-factor structure of the concept testifies to the mass-driven character of ideas about social distancing, its low internal differentiation, which is normal, given the novelty of the concept for the mass consciousness of citizens. It is concluded that these signs of predominantly positive perception of the concept of social distancing are a good socio-psychological indicator of the state of mass consciousness. Such an assessment allows for an optimistic forecast in the present state of pandemic in Ukraine, since it indicates positive attitudes of people - both to themselves, and to their surroundings within the conditions of deep social uncertainty
У статті представлено результати теоретичного аналізу феномену «соціальне дистанціювання» та емпіричного дослідження його психосемантичного змісту. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні специфіки феномену «соціальне дистанціювання» та емпіричному дослідженні його психосемантичного змісту. Проведено предметний аналіз поняття «соціальне дистанціювання» в різних суспільних та наукових контекстах – медико-епідеміологічному, соціологічному, соціально-психологічному та прикладному, проксемічному. Констатовано, що даний феномен розглядається як соціальний атитюд; як психосоціальна детермінанта стресів; як можлива причина зниження довіри та як копінг-стратегія. Соціальне дистанціювання в умовах пандемії 2020 р. є видом соціальної ізоляції індивідів, яка за певних умов може приймати форму відчуження. Суспільні страхи в умовах пандемії є прикладом одночасної подвійності: страху наближення (можливість зараження COVID-19) та страху віддалення (можливість втрати соціальних контактів). Емпіричне дослідження проводилося упродовж червня-липня 2020 р., протягом діючого в Україні карантину. З використанням методу семантичного диференціала отримано результати суб’єктивного оцінювання поняття «соціальне дистанціювання» широким загалом. Семантизація категорії проводилась з подальшим застосуванням факторного аналізу, в результаті чого було виділено фактори, які розкривають семантичну наповненість категорії у свідомості досліджуваних. Результати. Виявлено, що у сприйнятті соціуму соціальне дистанціювання має подвійне, амбівалентне значення: позитивна суб’єктивна оцінка, усвідомлення значущості, корисності та сили цього феномену має місце поряд з його небажаністю і неприємним напруженням, яке він в собі несе. Отримана трифакторна структура поняття свідчить про масовидність уявлень про соціальне дистанціювання, його низьку внутрішню диференційованість, що є нормальним з огляду на новизну поняття для масової свідомості громадян. Зроблено висновок, що ознаки переважно позитивного сприйняття поняття соціального дистанціювання є хорошим соціально-психологічним показником стану масової свідомості. У поточній пандемічній обстановці в Україні така оцінка має досить оптимістичний прогноз, оскільки визначає позитивне ставлення людей як до себе самих, так і до навколишнього світу в умовах сильної суспільної невизначеності
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor —
—
 
Date 2020-12-24
 
Type Рецензована стаття
 
Format application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/15032
10.18372/2411-264X.2(17).15032
 
Source Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 17 (2020); 124-132
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 17 (2020); 124-132
Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 17 (2020); 124-132
 
Language uk
 
Rights Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ