FORMATION OF LANGUAGE SUSTAINABILITY OF HIGHER EDUCATION APPLICANTS IN THE UKRAINIAN LANGUAGE CLASSES: PROVING THE NEED
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
FORMATION OF LANGUAGE SUSTAINABILITY OF HIGHER EDUCATION APPLICANTS IN THE UKRAINIAN LANGUAGE CLASSES: PROVING THE NEED
ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ СТІЙКОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ДОВЕДЕННЯ ПОТРЕБИ |
|
Creator |
Кулик, Олена Дмитрівна
|
|
Subject |
higher education applicants; language stability; speech; foreign words; Ukrainian correspondences
— здобувачі вищої освіти; мовна стійкість; мовлення; слова-чужизми; українські відповідники 378:811.161.2 |
|
Description |
The article scientifically substantiates the need to form and enhance the language stability of higher education applicants in the Ukrainian language practical classes. For this purpose, the essence of the «language stability» concept was analyzed. It was found out whether student youth showed it up in daily speech activities. An attempt has been made to confirm / disprove the need to strengthen the applicants for higher education language stability. In order to solve these problems, the following methods were applied: research, analysis, synthesis of linguistic and linguodidactic literature on the research problem (to find out a number of core concepts for scientific exploration), pedagogical observation of applicants’ speech in the educational process, questionnaire survey (to assess the current situation, to confirm / disprove the opinion that the problem of language stability of student youth exists, to convince / make sure that it is necessary to solve it). The research revealed: 1) at the moment there is no generalized, commonly accepted, expressive and clear definition of the concept under study (the author of the article gives her own definition in the context of the problem under discussion); 2) applicants for higher education believe that they speak Ukrainian well, they do not abuse foreign language words, and therefore they show language stability; in nationally biased units, foreign words are used before and Ukrainian matches are left just in case; they do not know alternatives to many of them; borrowings are much more likely to be used than their substitutes; the main reason for such speech behavior is the communicative pressure of society, the language fashion; 3) the problem exists, and therefore there is a need to strengthen the linguistic stability of applicants for higher education. In order to at least partially satisfy this need, the author plans to develop a set of relevant tasks and exercises, which will interest applicants to use matches in their own speech, not only in educational but also in other daily activities
У статті науково обґрунтовано потребу формування мовної стійкості здобувачів вищої освіти, зокрема на практичних заняттях з української мови. Задля цього проаналізовано сутність поняття «мовна стійкість»; з’ясовано, чи виявляє її студентська молодь у повсякденній мовленнєвій діяльності; зроблено спробу підтвердити / спростувати потребу у формуванні мовної стійкості здобувачів вищої освіти. Для вирішення поставлених завдань застосовано вивчення, аналіз, синтез лінгвістичної і лінгводидактичної літератури з проблеми дослідження (щоб з’ясувати низку стрижневих для наукової розвідки сутнісних понять), педагогічне спостереження за мовленням здобувачів в освітньому процесі, анкетне опитування (щоб оцінити поточну ситуацію, підтвердити / спростувати думку, що проблема мовної стійкості студентської молоді існує, переконати/ся в необхідності її розв’язання). Проведене дослідження засвідчило: 1) натепер немає єдиного, загальноприйнятого, виразного та чіткого визначення досліджуваного поняття (авторка статті у контексті обговорюваної проблеми дає власне); 2) здобувачі вищої освіти вважають, що володіють українською добре, іншомовними словами не зловживають, а отже, виявляють мовну стійкість; в реаліях найперше вживають іншомовні слова, а українські відповідники залишають про всяк випадок; альтернативи багатьом не знають; чужизмами послуговуються значно частіше, ніж їхніми замінниками; основною причиною такої мовленнєвої поведінки є комунікативний тиск соціуму, мовна мода; 3) проблема існує, а отже, є й потреба у формуванні мовної стійкості здобувачів вищої освіти. Щоб хоча би частково задовольнити означену потребу, авторка планує розробити комплекс відповідних завдань і вправ, що зацікавлять здобувачів вживати українські відповідники не лише в навчальній, а й у інших видах повсякденної діяльності. |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— |
|
Date |
2020-06-01
|
|
Type |
Рецензована стаття
|
|
Format |
application/pdf
|
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/14681
10.18372/2411-264X.16.14681 |
|
Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 16 (2020); 69-78
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 16 (2020); 69-78 Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 16 (2020); 69-78 |
|
Language |
uk
|
|
Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|