NAU Harvester System
Designing of technological processes of decision-making support information system in integrated modular avionics
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Designing of technological processes of decision-making support information system in integrated modular avionics
Проектирование технологических процессов информационной поддержки принятия решений интегрированной модульной авионике Проектування технологічних процесів інформаційної підтримки прийняття рішень інтегрованої модульної авіоніки |
|
| Creator |
Kovalenko, Yu. B.
Kozlyuk, I. O. |
|
| Subject |
information systems; decision-making support; project in the aviation industry; automated design system; technological process; integrated modular avionics
044.9. 629.7.05 информационные системы; поддержка принятия решений; проект в авиационной отрасли; система автоматизированного проектирования; технологический процесс; интегрированная модульная авионика 044.9. 629.7.05 інформаційні системи; підтримка прийняття рішень; проекти в авіаційній галузі; автоматизована система проектування; технологічний процес; інтегрована модульна авіоніка 044.9. 629.7.05 |
|
| Description |
The experience of world leaders in the industry shows that the key factors in achieving efficient and productive work organization are the reorganization of the information flow scheme, the optimization of the organizational structure of companies and the scheme of production process management. This creates a single information space in which the information model of the product is created and maintained throughout its life cycle. For modern aircraft construction one of the important and urgent tasks is the automation of technological processes. The solution of this problem will give the chance to increase efficiency of technological designing and to carry out technological planning of production resources. Integrated modular avionics (IMA) allows you to reduce subsystems that are smaller in weight, take up less space and consume energy (SWaP). IMA makes it possible to isolate the application not only from the basic bus architecture, but also from the basic hardware architecture, this practice expands the possibilities of transferring applications between different platforms, which allows you to introduce new equipment to replace obsolete architectures. Therefore, IMA should allow multiple applications to share, use, and access the same computing resources at the same time, so fewer subsystems need to be deployed, resulting in more efficient use of system resources and room for future expansion. IMA allows the reuse of inherited code. This reduces development time by providing a method of redeploying existing applications without major modifications. IMA reduces replacement costs because IMA facilitates reuse and because separating the components of the platform that run on a single processor simplifies impact analysis by reducing the cost of retesting. IMA makes it easy to support applications with ever-increasing functionality. IMA uses multi-core processor technology to facilitate a variety of applications such as I / O; running multiple disparate operating environments, such as non-COTS Linux, through virtualization.
Опыт мировых лидеров отрасли показывает, что ключевыми факторами в достижении эффективной и продуктивной организации труда являются реорганизация схемы информационных потоков, оптимизация организационной структуры компаний и схемы управления производственными процессами. При этом составляется единое информационное пространство, в котором информационная модель продукта создается и поддерживается на протяжении всего его жизненного цикла. Для современного авиастроения одной из важных и актуальных задач является автоматизация проектирования технологических процессов. Решение этой задачи даст возможность повысить эффективность технологического проектирования и осуществить технологическое планирование производственных ресурсов. Интегрированная модульная авионика (IMA) приводит к уменьшению подсистем, которые имеют меньший вес, занимают меньше места и потребление энергии (SWaP). Ряд исследовательских программ стремились определить архитектуры IMA, и, хотя они различаются по своим подходам, они разделяют одни и те же высокоуровневые цели. Общие подсистемы обработки, то есть архитектура IMA должна разрешить нескольким приложениям совместно использовать и повторно использовать те же вычислительные ресурсы, поэтому необходимо раскладывать меньше подсистем, что приводит к более эффективному использованию системных ресурсов и оставляет место для будущего расширения. Архитектура IMA должна изолировать приложение не только от базовой архитектуры шины, но и от базовой аппаратной архитектуры, такая практика расширяет возможности переноса приложений между различными платформами, а также позволяет вводить новое оборудование для замены устаревших архитектур; архитектура IMA должна позволять повторное использование унаследованного кода. Это сокращает время разработки, предоставляя метод повторного развертывания существующих приложений без серьезных модификаций; архитектура IMA должна уменьшать стоимость изменений так как IMA облегчает повторное использование, так и потому, что, отделяя составляющие части платформы, которые выполняются на одном процессоре, упрощается анализ воздействия, снижая затраты на повторное тестирование. IMA облегчает поддержку приложений с постоянно возрастающими функциональными возможностями. IMA использует технологию многоядерных процессоров для облегчения таких разнообразных приложений, как ввода-вывода; выполнение нескольких разрозненных операционных сред, таких как Linux, не относящиеся к COTS, посредством виртуализации. Досвід світових лідерів галузі показує, що ключовими факторами в досягненні ефективної і продуктивної організації праці є реорганізація схеми інформаційних потоків, оптимізація організаційної структури компаній і схеми управління виробничими процесами. При цьому складається єдиний інформаційний простір, в якому інформаційна модель продукту створюється і підтримується протягом усього його життєвого циклу. Для сучасного авіабудування однією з важливих і актуальних завдань є автоматизація проектування технологічних процесів. Вирішення цього завдання дасть можливість підвищити ефективність технологічного проектування і здійснити технологічне планування виробничих ресурсів. Інтегрована модульна авіоніка (IMA) призводить до зменшення підсистем, які мають меншу вагу, займають менше місця і споживання енергії (SWaP). Ряд дослідницьких програм прагнули визначити архітектури IMA, і, хоча вони різняться за своїми підходами, вони поділяють одні й ті ж високорівневі цілі. Загальні підсистеми обробки, тобто архітектура IMA повинна дозволити декільком додаткам спільно використовувати і повторно використовувати ті ж обчислювальні ресурси, тому необхідно розкладати менше підсистем, що призводить до більш ефективного використання системних ресурсів і залишає місце для майбутнього розширення. Архітектура IMA повинна ізолювати додаток не тільки від базової архітектури шини, але і від базової апаратної архітектури, така практика розширює можливості перенесення додатків між різними платформами, а також дозволяє вводити нове обладнання для заміни застарілих архітектур; архітектура IMA повинна дозволяти повторне використання успадкованого коду. Це скорочує час розробки, надаючи метод повторного розгортання існуючих додатків без серйозних модифікацій; архітектура IMA повинна зменшувати вартість змін так як IMA полегшує повторне використання, так і тому, що, відокремлюючи складові частини платформи, які виконуються на одному процесорі, спрощується аналіз впливу, знижуючи витрати на повторне тестування. IMA полегшує підтримку додатків з постійно зростаючими функціональними можливостями. IMA використовує технологію багатоядерних процесорів для полегшення таких різноманітних додатків, як введення-виведення; виконання декількох розрізнених операційних середовищ, таких як Linux, що не належать до COTS, за допомогою віртуалізації. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2020-12-15
|
|
| Type |
—
|
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PIU/article/view/15143
10.18372/2073-4751.64.15143 |
|
| Source |
Problems of Informatization and Management; Том 2, № 64 (2020); 4-15
Проблемы информатизации и управления; Том 2, № 64 (2020); 4-15 Проблеми iнформатизацiї та управлiння; Том 2, № 64 (2020); 4-15 |
|
| Language |
en
|
|
| Rights |
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|