TRANSITION PROCESS REGULATOR OF SELF-ORGANIZING AVIATION ENGINE CONTROL SYSTEM
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
TRANSITION PROCESS REGULATOR OF SELF-ORGANIZING AVIATION ENGINE CONTROL SYSTEM
Регулятор переходного процесса самоорганизующейся системы управления авиационным двигателем Регулятор перехідного процесу самоорганізованої системи керування авіаційним двигуном |
|
Creator |
Tovkach, S. S.; Національний авіаційний університет, Київ
|
|
Subject |
Automatic control system; aviation gas turbine engine; transition process; adaptive regulator; self-organizing
UDC 681.51:621.452.3(045) Система автоматического управления; авиационный газотурбинный двигатель; переходной процесс; адаптивный регулятор; самоорганизация УДК 681.51:621.452.3(045) Автоматична система керування; авіаційний газотурбінний двигун; перехідний процес; адаптивний регулятор; самоорганізація УДК 681.51:621.452.3(045) |
|
Description |
The article considers the trends in the development of aviation engine construction, which are determined by the use of the latest advances in science to ensure high requirements for operational reliability, cost-effectiveness, environmental and safety. Each new generation of aviation gas turbine engines is characterized by a set of technologies implemented in production and put into operation, a short list of which allows to form the definition of generations of aviation gas turbine engines based on the analysis of world practical training of aviation engines. The main features of the process of designing adaptive automatic control system gas turbine engines in order to integrate the control of the workflow in the engine and flight modes to reflect the methodological, mathematical, cybernetic and informational side of research have been defined. The main control laws and structural schemes of automatic control system can be defined in the form of control programs on the maximum mode of operation of the engine, throttle modes, the mode of small gas, reception and release of gas, on the forced and transition modes.The use with a variable structure of the regulator for the investigation of transition processes automatic control system is proposed and the practical implementation of transition processes is presented.
В статье рассмотрены тенденции развития авиационного двигателестроения, которые определяются на использовании новейших достижений науки для обеспечения высоких требований по эксплуатационной надежности, экономической эффективности, экологичности и безопасности. Каждое новое поколение авиационных газотурбинных двигателей характеризуется комплексом реализованных на производстве и внедренных в эксплуатацию технологий, краткий перечень которых позволяет сформировать определение поколений авиационных газотурбинных двигателей на основе анализа мировой практики авиационных двигателей. Выявлены основные особенности процесса проектирования адаптивных систем автоматического управления газотурбинными двигателями с целью интеграции управления рабочим процессом в двигателе и режимов полета для отображения методологической, математической, кибернетической и информационной стороны исследований. Основные законы управления и структурные схемы систем автоматического управления могут определяться в виде программ управления на максимальном режиме работы двигателя, дроссельных режимах, режиме малого газа, приемистости и сброса газа, на форсированных и переходных режимах. Предложено использование регулятора с переменной структурой для исследования переходных процессов систем автоматического управления и представлена практическая реализация переходных процессов. В статті розглянуто тенденції розвитку авіаційного двигунобудування, які визначаються на використанні новітніх досягнень науки для забезпечення високих вимог за експлуатаційною надійністю, економічною ефективністю, екологічністю і безпекою. Кожне нове покоління авіаційних газотурбінних двигунів характеризується комплексом реалізованих на виробництві і впроваджених в експлуатацію технологій, короткий перелік яких дозволяє сформувати визначення поколінь авіаційних газотурбінних двигунів на основі аналізу світової практики авіаційних двигунів. Виявлено основні особливості процесу проектування адаптивних систем автоматичного керування газотурбінними двигунами з метою інтеграції керування робочим процесом в двигуні і режимів польоту для відображення методологічної, математичної, кібернетичної і інформаційної сторони досліджень. Основні закони керування та структурні схеми системи автоматичного керування можуть визначатися у вигляді програм керування на максимальному режимі роботи двигуна, дросельних режимах, режимі малого газу, прийомистості і скидання газу, на форсованих і перехідних режимах. Запропоновано використання зі змінною структурою регулятора для дослідження перехідних процесів систем автоматичного керування та представлена практична реалізація перехідних процесів. |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— — |
|
Date |
2020-11-27
|
|
Type |
—
— |
|
Format |
application/pdf
|
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ESU/article/view/14984
10.18372/1990-5548.65.14984 |
|
Source |
Electronics and Control Systems; Том 3, № 65 (2020); 22-30
Электроника и системы управления; Том 3, № 65 (2020); 22-30 Електроніка та системи управління; Том 3, № 65 (2020); 22-30 |
|
Language |
en
|
|
Rights |
Authors who publish with this journal agree to the following terms:Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
|
|