ФРЕНСІС БЕКОН – БАТЬКО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
ФРЕНСІС БЕКОН – БАТЬКО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ
|
|
Creator |
Кравченко, П. А.; Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Мешков, В. М.; Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка |
|
Subject |
філософсько-науковий дискурс; структуризація наукового знання; наукова революція; емпірична стадія розвитку науки; теоретична стадія розвитку науки
141:001.5(045) |
|
Description |
Серед філософів Нового часу Ф. Бекон посідає провідне місце, тому що він перший і єдиний з самого початку наукової революції XVII в. виконав виключно складну і важливу роботу – провів філософсько-методологічний аналіз стану наукового знання, його структури і позначив перспективи його подальшого розвитку. Труднощі поставленого англійським філософом завдання полягали в тому, що на початку XVII ст. науки являли собою здебільшого аморфні, несформовані дисципліни, переважно завантажені накопиченими дослідними даними. У цей час у західноєвропейській науці відбувався складний процес переходу від емпіричної стадії розвитку до теоретичної. Тому є достатні підстави назвати Ф. Бекона засновником західноєвропейської філософії науки. У ході нашого дослідження були виявлені наступні особливості філософсько-наукового дискурсу Ф. Бекона: маючи розвинене історичне мислення, Бекон рекомендував філософам і вченим використовувати очищений від застарілих забобонів досвід історії філософії і науки. Він істотно поглибив методологію побудови історичного знання і вказав перспективи його подальшого розвитку. На відміну від своїх сучасників, Ф. Бекон мислив системно, намагаючись впорядкувати і структурувати досить різноманітне філософсько-наукове знання. Йому вдалося побудувати своєрідну піраміду наук, на вершину якої він водрузив «першу філософію» і «метафізику» як загальнонаукові науки. При цьому він розглядав філософію в нерозривній єдності з науками про природу. Для Ф. Бекона була характерна теоретична спрямованість його думки на пізнання сутнісних причин процесів, що відбувалися. Одним з помітних проявів наукового дискурсу Ф. Бекона була наполеглива спрямованість на практичне використання наукових знань на благо суспільства і людей, а також всебічний розвиток експериментальних досліджень. Популярність філософсько-наукових поглядів засновника західноєвропейської філософії науки серед вчених Європи значною мірою сприяла розбудові західноєвропейської науки і її подальшому успішному розвитку.
|
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
|
|
Date |
2020-07-18
|
|
Type |
—
— — |
|
Format |
application/pdf
|
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPK/article/view/14821
10.18372/2412-2157.31.14821 |
|
Source |
Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy, Cultural; Том 31, № 1 (2020); 26-34
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Философия, Культурология; Том 31, № 1 (2020); 26-34 Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія; Том 31, № 1 (2020); 26-34 |
|
Language |
uk
|
|