Changes of dumps coal washing microbiocenosis in the process of accumulation
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
Changes of dumps coal washing microbiocenosis in the process of accumulation
Изменения микробиоценоза отвалов углеобогащения в процессе их накопления Зміни мікробіоценозу відвалів вуглезбагачення у процесі їх накопичення |
|
Creator |
Блайда, И. А.; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Васильева, Т. В.; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Баранов, В. И.; Львівський національний університет імені І. Франка Слюсаренко, Л. И.; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Шулякова, С. Н.; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова |
|
Subject |
—
technogenic waste dumps; microbial association; microbiocenosis; chemolithotrophic acidophilus bacteria; bacterial leaching 579:662.7 — породные отвалы; микробная ассоциация; микробиоценоз; ацидофильные хемолитотрофные бактерии; бактериальное выщелачивание 579:662.7 — порідні відвали; мікробна асоціація; мікробіоценоз; ацидофільні хемолітотрофниє бактерії; бактерійне вилуговування 579:662.7 |
|
Description |
Technogenic waste of coal benefication on the central concentrator "Chervonogradska" regardless of storage time have a complicated mineralogical composition and contain high concentrations of heavy metals, which makes them an ecological hazardous. The bacterial leaching methods of this kind of raw material for its recycling are cost-effective, resource-saving and environmentally friendly. To use them effectively is necessary know the composition and oxidative activity of own microbial associations of technogenic waste. The concentration of the valued components in the waste dumps of different shelf life were determined by standard physico-chemical methods. The influence of its own microbiota on extracting metals from waste dumps has been shown. The structure and quantitative composition of the enrichment cultures of microorganisms that has been isolated from dumps with different shelf life have been described. It has been shown that the qualitative composition not independent of storage time but the number of microorganisms is several times higher in dumps of long storage. It was found that the dominant part of microbiocenoses are acidophilus chemolithotrophic bacteria – mesophilic and moderately thermophilic bacteria of the genera Acidithiobacillus and Sulfobacillus. The maximum leaching effect was achieved by using as an energy source of divalent iron as in mesophilic and in moderately thermophilic conditions. The maximum extraction of valuable metals in the solution were obtained after processing a technogenic waste with a small storage term regardless from used group of microorganisms.
Техногенные отходы углеобогащения на центральной обогатительной фабрике «Червоноградская» независимо от сроков хранения имеют сложный минералогический состав, содержат повышенные концентрации тяжелых металлов, что обуславливает их экологическую опасность. В качестве вторичной переработки такого вида сырья рентабельными, ресурсосберегающими и экологически безопасными являются методы бактериального выщелачивания. Для их эффективного использования необходимо знать состав и окислительную активность собственной микробной ассоциации техногенных отходов. Стандартными физико-химическими методами определены концентрации ценных компонентов в породных отвалах различного срока хранения. Показано влияние собственной микробиоты на извлечение металлов из породных отвалов. Охарактеризованы структура и количественный состав накопительных культур отвалов с разным сроком хранения. Показано, что качественный состав культур не зависит от сроков хранения, а численность представителей биоценоза в несколько раз выше в отвалах длительного накопления. Установлено, что доминирующими в составе микробиоценозов являются ацидофильные хемолитотрофные – мезофильные и умеренно термофильные бактерии родов Acidithiobacillus и Sulfobacillus. Максимальный выщелачивающий эффект достигнут при использовании в качестве источника энергии двухвалентного железа, как в мезофильных, так и умеренно термофильных условиях. Независимо от используемой группы бактерий максимальные результаты по извлечению ценных металлов в раствор получены при выщелачивании отвалов с малым сроком хранения. Техногенні відходи вуглезбагачення на центральній збагачувальній фабриці «Червоноградская» незалежно від термінів зберігання мають складний мінералогічний склад, містять підвищені концентрації важких металів, що обумовлює їх екологічну небезпеку. У якості вторинної переробки такого вигляду сировини рентабельними, ресурсозберігаючими і екологічно безпечними є методи бактерійного вилуговування. Для їх ефективного використання необхідно знати склад і окислювальну активність власної мікробної асоціації техногенних відходів. Стандартними фізико-хімічними методами визначені концентрації коштовних компонентів в порідних відвалах різного терміну зберігання. Показаний вплив власної мікробіоти на витягання металів з порідних відвалів. Охарактеризовані структура і кількісний склад накопичувальних культур відвалів з різним терміном зберігання. Показано, що якісний склад культур не залежить від термінів зберігання, а чисельність представників біоценозу в кілька разів вище у відвалах тривалого накопичення. Встановлено, що домінуючими у складі мікробіоценозів є ацидофільні хемолітотрофниє – мезофільні і помірно термофільні бактерії родів Acidithiobacillus і Sulfobacillus. Максимальний вилуговуючий ефект досягнутий при використанні як джерело енергії двовалентного заліза, як в мезофільних, так і помірно термофільних умовах. Незалежно від групи бактерій, що використовували, максимальні результати по витяганню коштовних металів в розчин отримані при вилуговуванні відвалів з малим терміном зберігання. |
|
Publisher |
Національний авіаційний університет
|
|
Contributor |
—
— — |
|
Date |
2016-12-28
|
|
Type |
—
— — |
|
Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/11081
|
|
Source |
Problems of Environmental Biotechnology; № 2 (2016)
Проблемы экологической биотехнологии; № 2 (2016) Проблеми екологічної біотехнології; № 2 (2016) |
|
Language |
uk
|
|