NAU Harvester System
Post-photography as post-philosophy: «photographic evangels»
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Post-photography as post-philosophy: «photographic evangels»
Пост-фотография как пост-философия: «photographic evangels» Пост-фотографія як пост-філософія: «photographic evangels» |
|
| Creator |
Кириченко, М. С.; Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
|
| Subject |
photography; post-photography; hyper-photography; digital-quantum photography; «recursive photo»; reality; digitalization; post-philosophy
091 фотография; пост-фоторграфия; гипер- фотография; цифроквантовая фотография; «рекурсивное фото»; реальность действительность; digitalisation; пост-философия 091 фотографія; пост-фоторграфія; гіпер-фотографія; цифроквантова фотографія; «рекурсивне фото»; реальність; дійсність; digitalisation; пост-філософія 091 |
|
| Description |
Introduction. With the development of technologies, means of displaying and transmitting reality, photography loses its mission and from the position of a purely technical conceptualization of reality, shifts to the sphere of post-photography and, accordingly, post-philosophy for which photography becomes a source of philosophical meanings, interpretations, clarifications. Post-photography, which is characterized by constant manipulation and digitalization, makes us revise the phenomenon of «photography» which actually ceased to existing as a «referent», and acquired the signs of a «desirent», and thereby became an element in the structure of capitalism and consumerism. The aim and tasks are to find out the specific features of post-photography and the post-philosophical search for meaning in a photographic image. Research methods. The prerequisite for the analysis of philosophical discourses is the explication of their own logical circuits. Also, a comparative and a deconstruction methods are involved. Research results. It is worth noting that the development of technology is not the only reason why photography has become post-photography, and accordingly the subject of post-philosophical reflections. In a digital environment, photography mutates and transforms too intensely and requires constant rethinking. Discussion. Sources for determining the essence of post-photography are the works of such researchers as: S. Sontag, V. Flusser, R. Krauss, V. Savchuk and others. An important place among the discussions is occupied by the study of F. Ritchin, since he sees post-photography as a source of modern types of photography, namely hyper-photography and quasi-photography. Conclusion. In a digital environment, photography mutates and transforms too intensely. Post-photography is anything but a tool for technical reproduction. Today, post-photography is a powerful tool of capitalism.
С развитием технологий, средств отображения и передачи реальности, фотография теряет свое миссию и с позиции чисто технической концептуализации действительности переходит в сферу пост-фотографии, а, соответственно, и пост-философии, для которой фотография становится источником философских смыслов, интерпретаций, разъяснений. Пост-фотографичность, которая характеризуется постоянными манипуляциями и дигитализация, заставляют провести ревизию феномена «фотографии», которая фактически прекратила свое существование в качестве «референта», но приобрела признаки «дезирента» (от фр. Désirer - желать), и тем самым стала элементом в структуре капитализма и потребительства. Стоит обратить внимание на то, что развитие технологий – это не единственная причина, почему фотография стала пост-фотографией, а, соответственно, предметом пост-философских рефлексий. В цифровой среде фотография слишком интенсивно мутирует и трансформируется. Сейчас речь уже идет о гипер-фотографии, которая может оказаться фальшивкой, созданной с целью вызвать сенсацию или напугать людей голливудскими методами, но может стать довольно ценной. Таким же образом движение от непрерывности аналогового изображения к дискретности цифрового привело к созданию цифроквантовой фотографии, которая погружает в вероятностную неоднозначность не только зрителя, но и исследователя. З розвитком технологій, засобів відображення та передачі реальності, фотографія втрачає свою місію та з позиції суто технічної концептуалізації дійсності переходить у сферу пост-фотографії, а, відповідно, і пост-філософії, де фотографія стає джерелом філософських смислів, інтерпретацій, тлумачень. Пост-фотографічність, що характеризується постійними маніпуляціями із зображенням та дигіталізація, змушують переглянути феномен «фотографії», яка фактично припинила своє існування в якості «референта», а набула ознак «дезірента» (від фр. Désirer - бажати) та стала елементом у структурі капіталізму і споживацтва. Розвиток технологій – це не єдина причина, чому фотографія стала пост-фотографією, а, відповідно, предметом пост-філософських рефлексій. У цифровому середовищі фотографія занадто інтенсивно мутує й трансформується. Наразі мова вже йде про гіпер-фотографію, яка може виявитися фальшивкою, створеною з метою викликати сенсацію або налякати людей голлівудськими методами, а може стати досить цінною. У такий же спосіб рух від безперервності аналогового зображення до дискретності цифрового призвів до створення цифроквантової фотографії, яка занурює в ймовірнісну неоднозначність не лише глядача, але й дослідника. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2019-12-19
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPK/article/view/14450
10.18372/2412-2157.30.14450 |
|
| Source |
Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy, Cultural; Том 30, № 2 (2019); 133-137
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Философия, Культурология; Том 30, № 2 (2019); 133-137 Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія; Том 30, № 2 (2019); 133-137 |
|
| Language |
uk
|
|