NAU Harvester System
Dream and reality: experience of philosophical meditations
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Dream and reality: experience of philosophical meditations
Сон и реальность: опыт философских медитаций Сон та реальність: досвід філософських медитацій |
|
| Creator |
Гончаренко, К. С.; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
|
|
| Subject |
dream; dreaming; «logic of dreams»; «dream-in-dream»; reality; imagination; desire; interiori
(091) 159.963. сон; сновидения; «логика сновидений»; «сон-во-сне»; реальность; воображение; желание; интеориорность (091) 159.963. сон; сновидіння; «логіка сновидінь»; «сон-у-сні»; реальність; уява; бажання; інтеоріорність (091) 159.963. |
|
| Description |
Introduction. The article is aimed at revealing the value of the dream problem from the philosophical perspective by proving that the phenomenon of dream is not the subject of study of psychoanalysis or literature exclusively; at defining the philosophical concepts of the dream. The vast majority of research materials of dream belong to the fields of medicine, psychoanalysis, neurophysiology, as well as the arts and literature. Philosophical attempts to comprehend the problem of dream are predominantly based on the grounds of the real and the imaginary. The aim and tasks of the work are to present the meaning of the problem of dream in the light of philosophy, the specifics of philosophical discussions about it; to identify approaches in philosophy that make it possible to understand the phenomenon of dream. Research methods. The methodological basis of the work is the approaches of some contemporary Ukrainian philosophers who deal with the problems of the method. In particular, the study involved the heritage of Mozgova N.G., Drotyanko L.G. Discussion. In research, dream acts as a mental failure, this helps a person to avoid, at least for a while, traumatic reality. Due to the absurd, it is possible to deny deliberately false theories, things, states that can dispel the illusion of importance, involvement, authenticity. Dream is a popular topic in arts because it is a fertile ground for fantasy expression. Dream is often a matter for discussion and interpretation. These discussions, in the vast majority of cases, represent certain characteristics of dream (but not immersion in the subject itself). Pictures, collages are devoid to the usual way of perceiving the image, as if forcing the viewer to wake up and escape from the state of sleep. Research results. It is undeniable that most concepts that seek to explain or at least describe sleep and dreams are psychoanalytic reflections. Dreams, as a special language of social, are rethought by E. Fromm, A. Adler and others. J. Lacan departs from classical Freudian theory and blurs the boundaries between dream and imagination, and accordingly places the dream on a level with reality. The dream is expressed through the creative ability of man. K. Horney, who views the neurotic personality, on the contrary, augments reality and views dream as a distraction that beautifies reality. In her research, dream lets avoid traumatic experience. Conclusion. Dream is a subjective state that is revealed only to those who are immersed in it. Over and above, we come to the conclusion that the categorical apparatus of any of the industries trying to explain sleep is too limited. And that is why all we have are descriptive models of this phenomenon, or an attempt to reproduce it. Which, in turn, only confirms the idea that the dream needs a deep philosophical reflection?
Выявление неполноты языка описания феномена сна, субъективный характер реальности сновидений, проблема разграничения сна и воображения – это далеко не полный перечень того, чем сон вызывает интерес и одновременно исследовательскую отстраненность. В ситуации современности, когда кинематограф изобилует визуальным контентом сюрреалистических изображений, где сон и реальность сливаются в единую химеру сновидений, когда литература, как и ранее, перегружена сюжетами поэтики кафкианского сна, а нейрофизиология пытается выяснить какое место занимает сон в структуре сознания человека, попытка философского анализа данного явления является чрезвычайно актуальной. В современности есть тенденция к размежеванию сна и сновидения. Предел этих явлений лежит между деконструктивистский тенденцией к расчленению, уничтожению субъекта в пользу знака, и конструированием субъективности на основе дискурсивных практик. Соответственно, возникает она благодаря тому, что само явление сна оставляют на усмотрение «физиологии», а сновидения используют для описания, или как средство языка. Что касается философии, то она рассматривает сон со стороны реальности и воображения. Виявлення неповноти мови опису феномену сну, суб'єктивний характер реальності сновидінь, проблема розмежування сну та уяви – це далеко не повний перелік того, чому сон викликає зацікавлення і водночас дослідницьку відстороненість. Явище сну є одним із тих, яке залишається до кінця не з’ясованим. У ситуації сучасності, коли кінематограф рясніє візуальним контентом сюрреалістичних зображень, де сон та реальність зливаються в єдину химеру сновидінь, коли література, як і раніше, перевантажена сюжетами поетики кафкіанського сну, а нейрофізіологія намагається з’ясувати, яке місце займає сон в структурі свідомості людини, спроби філософського аналізу даного явища є надзвичайно актуальними. Адже саме філософія здатна провести всебічну «діагностику» та віднайти інструментарій для пояснення даного феномену. У вирішенні проблеми природи сну та інтерпретації сновидінь сьогодні можна констатувати очевидну методологічну кризу, оскільки, незважаючи на наявні різнопланові підходи і концепції, відсутня узгодженість між ними, а найголовніше - відсутнє розуміння онтологічного статусу реальності сновидінь. А відповідно, є відсутнім і сутнісне визначення того, чим є сон загалом. У сучасності є тенденція до розмежування сну та сновидіння. Межа цих явищ пролягає між деконструктивістською тенденцією до розчленування, знищення суб'єкта на користь знаку та конструюванням суб’єктивності на основі дискурсивних практик. Відповідно, виникає вона завдяки тому, що саме явище сну залишають на розсуд «фізіології», а сновидіння використовують задля опису чи як засіб мови. Щодо філософії, то вона розглядає сон з боку реальності та уяви. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2019-12-19
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPK/article/view/14449
10.18372/2412-2157.30.14449 |
|
| Source |
Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy, Cultural; Том 30, № 2 (2019); 129-132
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Философия, Культурология; Том 30, № 2 (2019); 129-132 Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія; Том 30, № 2 (2019); 129-132 |
|
| Language |
uk
|
|