Наддетермінація та гетероглосія в американському постситуаціонізмі
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
Наддетермінація та гетероглосія в американському постситуаціонізмі
Overdetermination And Heteroglossia In American Postsituationism Сверхдетерминация и гетероглоссия в американском постситуационизме |
|
Creator |
Шелудченко, І. В.; Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова |
|
Subject |
гетероглосія; наддетермінація; постситуаціонізм; онтологічний анархізм; ватсоніанство; символічна культура; агрокультура
1 (091) [101.8 + 141.12, 123.1] heteroglossia; overdetermination; postsituationism; ontological anarchism; watsonism; symbolic culture; agricultural culture 1 (091) [101.8 + 141.12, 123.1] гетероглоссия; сверхдетерминация; постситуационизм; онтологический анархизм; ватсонианство; символическая культура; агрокультура 1 (091) [101.8 + 141.12, 123.1] |
|
Description |
У статті проведено категоріальний діалектичний аналіз (перш за все - «тотожність - відмінність», але також і «форма - зміст», «загальне - особливе» та ін.) cемантики понять «наддетермінація» та «гетероглоссія» в контексті американського постситуаціонізму. У спеціально обраній політфілософській тріаді Бея - Блека - Зерзана встановлені відносини між двома поняттями не тільки розкривають методологічну роль і прояснюють їх онтологічну сутність, але й актуалізують необхідність їх вивчення, оголивши одну з найбільших теоретичних проблем філософії - проблему досуб'єктного статусу.
Introduction. The article is devoted to concepts that justify the ontological essence of the impossibility of strict determination - this is «heteroglossia» introduced by M. Bakhtin and the philosophically sound Sigmund Freud’s concept of «overdetermination» by Louis Althusser. The aim and tasks. The aim of the study is to place the concepts of «heteroglossia» and «overdetermination» in the context of American postsituationism to establish, first of all, relations of identity-difference and other dialectic categories. Research methods. The main research tools are the dialectic categories of «identity» and «difference», with which «heteroglossia» and «overdetermination» can be analyzed. Postsituationism was chosen as the object of the study, one can trace not only the very clear connection of his political involvement with the ontological project being formulated, but also dialectically, in terms of «overdetermination» and «heteroglossia», to outline the relations of identity and differences between them. Research results. This article actualizes these concepts for subsequent research and introduces a multivector academic novelty: it attempts to dialectically analyze «heteroglossia» and «overdetermination», with their help it allows us to analyze and systematize postsituationism and solves the problem of avoiding the logic of identities, formulated by Adorno. Discussion. Despite the colossal philosophical significance and the heuristic potential of “overdetermination” and “heteroglossy,” these concepts remain undeservedly unused, staying beyond certain comparisons and analogies. The same applies to situationalist / post-situationalist developments: even when exploring everyday life, philosophers avoid situationalism, which methodologically developed criticism of the structure of everyday life. Conclusion. American postsituationism is a relevant area for the analysis of such concepts as «heteroglossia» and «overdetermination». «Heteroglossia» is limited by the scope of the language originally defined by it, «overdetermination» has an ontological status. The orthodox understanding of «heteroglossia» implies an attempt to go beyond the boundaries of linguistics through the heterogeneity of the linguistic apparatus. Hakim Bey tries to go beyond the boundaries of linguistics through poetic methods of language. J. Black modernly uses heteroglossia as a strategy for the formation of a overdetermined subject, it is part of the general. Zerzan’s heteroglossia is the opposite of overdetermination and identical to subdetermination, while with the clear role of language as a means of «domestication» («primacy of the language is the end of the subject»). В статье произведен категориальный диалектический анализ (прежде всего посредством категорий «тождества» и – «различия», но и также «форма - содержание», «общее - частное» и др.) семантики понятий «сверхдетерминация» и «гетероглоссия» в контексте американского постситуационизма. В специально выбранной политфилософской триаде Бея – Блэка - Зерзана установленные отношения между двумя понятиями не только раскрывают методологическую роль и проясняют их онтологическую сущность, но и актуализируют необходимость дальнейшей концептуализации «сверхдетерминации» и «гетероглоссии», оголяя одну из наибольших теоретических проблем – проблему досубъектного статуса. |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— — |
|
Date |
2019-12-19
|
|
Type |
—
— — |
|
Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPK/article/view/14433
10.18372/2412-2157.30.14433 |
|
Source |
Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy, Cultural; Том 30, № 2 (2019); 106-109
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Философия, Культурология; Том 30, № 2 (2019); 106-109 Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія; Том 30, № 2 (2019); 106-109 |
|
Language |
uk
|
|