Record Details

КОНЦЕПЦІЯ ТВАРИНИ-МАШИНИ У ДЕКАРТА І БЕРКЛІ. СПРОБА ПОРІВНЯННЯ

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title КОНЦЕПЦІЯ ТВАРИНИ-МАШИНИ У ДЕКАРТА І БЕРКЛІ. СПРОБА ПОРІВНЯННЯ
КОНЦЕПЦИЯ ЖИВОТНОЕ-МАШИНА У ДЕКАРТА И БЕРКЛИ. ПОПЫТКА СРАВНЕНИЯ
THE ANIMAL-MACHINE CONCEPT IN DESCARTES AND BERKELEY. THE ATTEMPT AT COMPARISON
 
Creator Grzeliński, A.; Nicolaus Copernicus University
Łagosz, М.; Nicolaus Copernicus University
 
Subject Декарт; Берклі; тварина; сприйняття; імматеріалізм
1(091):141.136+141.132 (045)
Декарт; Беркли; животное; восприятие; имматериализм
1(091):141.136+141.132 (045)
Descartes; Berkeley; animal; perception; immaterialism
1(091):141.136+141.132 (045)
 
Description Мета  і  завдання  дослідження.  Метою  статті  є  реконструкція  і  порівняння  двох  філософських  концепцій – Рене  Декарта  іДжорджа Берклі. Методологія дослідження. Стаття побудована на аналізі вибраних текстів згаданих філософів та філософської літератури з цієї теми. Обговорення. Наведена у статті інтерпретація протиставляється поширеному розумінню концепції тварини-машини і представляє поглиблений аналіз позиції Р. Декарта, згідно з якою сприйняття тільки в своїй останній фазівимагає свідомості. Результати дослідження. Це дозволяє зберегти субстанціональну відмінність між твариною, що належитьдо res coginans, і мисленням. Визнання за тваринами обмеженої здатності сприйняття дозволяє Декарту відмовитись від припущення про існування субстанціональної тваринної души, що виступало би як непотрібне звертання до аристотелізму. Підкреслення складності процесу сприйняття дозволяє, незважаючи на різницю в підходах (дуалізм та імматеріалізм), побачити аналогію між позиціями Р. Декарта і Д. Берклі. Це приводить до декількох висновків. Висновки. По-перше, дозволяє вказати на велику подібність, а, може бути, навіть зв’язок між концепціями французького та ірландського філософів. У випадку другого з них це припущення знаходить своє підтвердження у ранніх записках в Philosophical Commentaries. По-друге, Д. Берклі в своїй праці An Essay towards a New Theory of  Vision,  заперечуючи картезіанське геометричне пояснення сприйняття більшості предметів, в цілому все ж таки погоджується з картезіанськім психологічним поясненням, проте його доповнює і розширює. Це приводить до третього висновку, а власне, до підкреслення багатогранності творчості обох мислителів. Поза відмінностями метафізичних підходів треба звернути увагу на подібність психологічних та епістемологічних рішень. Особливо в випадку Д. Берклі маємо справу з уявною незалежністю фізіологічного, психологічного аналізу відносно метафізики. Проблема складності  сприйняття  і  з’ясування  можливості  сприйняття  у  тварин  в  цілому  узгоджується  з  імматеріалізмом,  але  можерозглядатися і в відриві від нього.
Целью статьи является реконструкция и сравнение двух философских концепций - Рене Декарта и Джорджа Беркли. Статьяпостроена на анализе выбранных текстов упомянутых философов и философской литературы по данной теме. Приведенная в статье интерпретация противопоставляется распространенному пониманию концепции животное-машина и представляет углубленный анализ позиции Р. Декарта, согласно которой восприятие только в своей последней фазе требует сознания. Данный концепт позволяет сохранить субстанциональное различие между животным, что относится к res coginans, и мышлением. Признание за животными ограниченной способности восприятия позволяет Декарту отказаться от предположения о существовании субстанциональной животной души, что выступало бы как ненужное обращение к аристотелизму. Акцентирование на сложности процесса восприятия позволяет, несмотря на разницу в подходах (дуализм и имматериализм), увидеть аналогию между позициями Р. Декарта и Д. Беркли. Это приводит к нескольким выводам: во-первых, позволяет указать на большое сходство, а может быть, даже связь между концепциями французского и ирландского философов. В случае второго из них это предположение находит свое подтверждение в ранних записках в Philosophical Commentaries. Во-вторых, Д. Беркли в своей работе An Essay towards a New Theory of Vision, отрицая картезианское геометрическое объяснение восприятия большинства предметов, в целом соглашается с картезианских психологическим объяснением, вместе с тем дополняя его и расширяя. Это приводит к третьему выводу, а собственно, к подчеркиванию многогранности творчества обоих мыслителей. Вне различий метафизических подходов необходимо обратить внимание на сходство психологических и эпистемологических решений. Особенно в случае с Д. Беркли, где мы имеем дело с мнимой независимостью физиологического, психологического анализа относительно метафизики. Проблема сложности восприятия и выяснения возможности восприятия у животных вцелом согласуется с имматериализмом, но может рассматриваться и в отрыве от него.
The article reconstructs and compares two philosophical concepts of animal developed by René Descartes and George Berkeley. The analysis of the process of animal perception carried out by Descartes makes it possible to find an analogy between the two abovementioned concepts. According to the interpretation presented in the article, the Berkeleyan immaterialist metaphysics can be reconciled with attributing certain degree of rationality to brutes. However, the reconstruction reveals the complexity of Berkeley’s attitude towards Descartes and multidimensionality of his conception the epistemological parts of which can be reconciled with his metaphysics but can also be evaluated in separation from it.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor


 
Date 2019-05-29
 
Type


 
Format application/pdf
application/pdf
application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPK/article/view/1%28091%29%3A141.136%2B141.132%20%28045%29
10.18372/2412-2157.29.13883
 
Source Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy, Cultural; Том 29, № 1 (2019); 5-10
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Философия, Культурология; Том 29, № 1 (2019); 5-10
Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія; Том 29, № 1 (2019); 5-10
 
Language en
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ