National uniqueness and decoration of the gùgōng, the imperial (hang da) palace in beijing
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
National uniqueness and decoration of the gùgōng, the imperial (hang da) palace in beijing
Национальное своеобразие и декоративная отделка в императорском (huang da) дворце Гугун в Пекине. Національна своєрідність і декоративне оздоблення в імператорському (huang da) палаці Гугун в Пекіні |
|
Creator |
Peng, Chang; Kyiv National University of Construction and Architecture
|
|
Subject |
Regional features; The Gùgōng Palace; The Ming Dynasty; Traditional Chinese architecture; Decor; Symbolic meaning; Cultural traditions; Colours
— — — — — |
|
Description |
The article defines the historical background, town-planning significance, the principles of construction of the volume-spatial composition, the peculiarities of decoration of the Gùgōng, in China, the largest in the world palace complex, development of which continued during the Ming and Qing dynasties periods. The symbolism of decorative elements and polychromy is analyzed. The article presents basic concepts that characterize the traditional Chinese architecture. In Chinese architecture and works of art, a special role was given to symbolic decoration and polychromy, which was also marked by a certain symbolic meaning. Determined that traditional Chinese architecture is characterized by the following concepts associated with the construction of buildings of various functional purposes, traditional beliefs, elements of structures and symbols: tradition (Chuan tong), architecture (Jian zhu), temple (Si miao), pagoda (Bao ta), palace (Gong dian), park (Gong yuan), Daoism or Taoism (Gao xue), Confucianism (Yu xue), Buddhism (Fuo xue), interior (Shi nei), paintings (Bi hua), arbor (Ting zi), symbol (Fu hao), roof (Wu ding), support or pillar (Zhu zi), folding screen (Ping feng), timber (Mu cai), lotus (Lian hua), dragon (Long). The main colours of traditional Chinese polychromy are the following colours (yan se): red (Hong se de), golden (Yang se de), blue (Lan se de), green (Lv se de), white (Bai se de). Comparative analysis of polychromy of everyday objects, works of art and architecture shows the dominance of open colors and simple images in ancient times and the gradual diversity of compositions and polychromy since the Song and Tang dynasties. Complicating the plot and polychromatic diversity took place in the Yuan period, whereas in the Ming period (XIV c.) formed a certain standard of fresco paintings and decor of religious and secular character, which is concentrated in the ensemble of the Gùgōng Imperial Palace). The location of the palace complex of the Ming and Qing dynasties in the city, the design of the complex itself, its architectural image and the smallest details, reflected a hierarchy of the social structure of the state, symbolized the divine majesty of imperial power, reflected the foundations of philosophy and religious teachings. All the main halls of the outer and inner palaces are grouped into groups of three – according to the format of the trigram of ‘Cyan’, which symbolizes the Sky.
В статье определены исторические предпосылки, градостроительное значение, принципы построения объемно-пространственной композиции, особенности декорирования крупнейшего дворцового ансамбля мира – Гугун в Китае, развитие которого продолжалась в течение периодов Мин и Цин. Проанализированы символика декоративных элементов и полихромии. Приведены основные понятия, характеризующие традиционную китайскую архитектуру. В китайской архитектуре и произведениях искусства особая роль отводилась символическому декору и полихромии, которая также отмечалась определенным символическим смыслом. Сравнительный анализ полихромии предметов быта, произведений искусства и архитектуры свидетельствует о доминировании открытых цветов и простых изображений в давние времена и постепенное разнообразия композиций и полихромии начиная с династий Сун и Тан. Осложнения сюжетов и разнообразие полихромии имело место в период Юань, тогда как в период Мин (XIV в.) формируется определенный эталон фресковых росписей и декора религиозного и светского характера, сконцентрированно воплощены в ансамбле императорского дворца Гугун). В период правления династии Мин сохраняется консервативность государственного устройства, а в культуре и искусстве сохраняются сложившиеся традиции предыдущих периодов, обогащаются и развиваются. Это отразилось также и на архитектуре, которая зависела от социальной иерархии, влияло на типы сооружений различного функционального назначения, их планирование, размеры и декор. Характерные особенности архитектуры периода Мин: масштабные градостроительные дворцовые, храмовые парковые ансамбли, усыпальницы императоров, ирригационные сооружения. В статті визначено історичні передумови, містобудівне значення, принципи побудови об’ємно-просторової композиції, особливості декорування найбільшого палацового ансамблю світу – Гугун в Китаї, розбудова якого тривала впродовж періодів Мін і Цин. Проаналізовано символіку декоративних елементів і поліхромії. Наведено основні поняття, які характеризують традиційну китайську архітектуру. В китайській архітектурі і творах мистецтва особлива роль відводилась символічному декору і поліхромії, яка також відзначалась певним символічним змістом. Порівняльний аналіз поліхромії предметів побуту, творів мистецтва і архітектури свідчить про домінування відкритих кольорів і простих зображень в давні часи і поступове урізноманітнення композицій і поліхромії починаючи з династій Сун і Тан. Ускладнення сюжетів і урізноманітнення поліхромії мало місце в період Юань, тоді як в період Мін (XIV ст.) формується певний еталон фрескових розписів і декору релігійного і світського характеру, що сконцентровано втілено в ансамблі імператорського палацу Гугун). В період правління династії Мін зберігається консервативність державного устрою, а в культурі і мистецтві зберігаються усталені традиції попередніх періодів, які збагачуються і розвиваються. Це позначилось також і на архітектурі, яка залежала від соціальної ієрархії, що впливало на типи споруд різного функціонального призначення, їх планування, розміри і декор. Характерні особливості архітектури періоду Мін: масштабні містобудівні палацові, храмові і паркові ансамблі, усипальні імператорів, іригаційні споруди. Пурпурове Заборонене місто (Цзицзіньчен) (тепер – Гугун) – головний палацовий ансамбль китайських 24 імператорів династій Мін і Цин (з 1421 до 1912 року) є найбільшим палацовим ансамблем в світі розміром 961 x 753 метрів, загальною площею 720 тыс. м², яке складається з 980 будівель. Цей ансамбль справив значний вплив на культурний і архітектурний розвиток всієї Східної Азії. В 1987 році він першим з китайських пам’яток був внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і включений ЮНЕСКО в перелік найбільших світових зібрань автентичних дерев’яних споруд. |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— — |
|
Date |
2020-01-27
|
|
Type |
—
— — |
|
Format |
application/pdf
|
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/Design/article/view/14373
10.18372/2415-8151.19.14373 |
|
Source |
Теорія та практика дизайну; № 19 (2019); 66-76
Теория и практика дизайна; № 19 (2019); 66-76 Theory and practice of design; № 19 (2019); 66-76 |
|
Language |
uk
|
|