NAU Harvester System
Особенности стиля минимализм в творчестве архитекторов США и Японии кон. ХХ - нач. ХХ ст.
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Особенности стиля минимализм в творчестве архитекторов США и Японии кон. ХХ - нач. ХХ ст.
Features style of minimalism in the works of United States and Japan architects late XX - start XXI centuries Особливості стилю мінімалізм у творчості архітекторів США та Японії кін. ХX – поч. ХXI ст. |
|
| Creator |
Олійник, Олена Павлівна; Національний авіаційний університет
Мельник, Анна Володимирівна; Київський національний університет будівництва та архітектури |
|
| Subject |
Минимализм в архитектуре; Онтологический и репрезентативный подход; Мис Ван Дер Роэ; Луис Кан; Тадао Андо
72.038.42 Minimalism in architecture; Ontological and representative approach; Mies van der Rohe; Luis Kahn; Tadao Ando 72.038.42 Мінімалізм в архітектурі; Онтологічний та репрезентативний підхід; Міс ван дер Рое; Луїс Кан; Тадао Андо 72.038.42 |
|
| Description |
Статья посвящена выявлению основных характеристик, присущих стилю минимализм в архитектуре. Авторами выдвинута гипотеза, что основой эстетики минимализма 1950-1970-х годов было стремление к функциональной и концептуальной простоте, к ограничению архитектурного языка и экономии формальных средств. В то время сформировались две основные тенденции, продолжившиеся в минимализме 90-х годов ХХ в.: Миса ван дер Роэ (нематериальная, прозрачная архитектура, скрывающая конструкции) и Луиса Кана (материальные, бетонные, конструктивные формы)-репрезентативный и онтологический подход, по К.Фрамптону. Современные архитекторы минимализма, продолжая эти концепции, разрабатывают новые архитектурные формы и используют новые технологии и материалы.
The article is devoted to revealing the basic characteristics inherent in the minimalist style in architecture. The features of the facades and the means of artistic expression in the works of American and Japanese architects of the late XX-XXI centuries are considered. The authors hypothesized that the aesthetics of the minimalism of the 1950s and 1970s were the desire for functional and conceptual simplicity, to limit the architectural language and to save formal means. At that time, two major trends that continued in the minimalism of the 1990s were formed: Mies van der Rohe (intangible, transparent architecture hiding structures) and Louis Cahn (material, concrete, structural forms), and their combination (a representative and ontological approach, according to K.Frampton). Modern architects of minimalism, following the intangible concept of Mies van der Rohe or the material tectonic concept of Louis Cahn, create the impression of simplicity, develop new architectural forms and use new technologies and materials. So, Kazuyo Sejima and Ryue Nishizawa adhered to Mies van der Rohe's "representativeness". Tadao Ando, following the material ontological conception of Kahn, develops a representative tectonic form. Other contemporary architects, such as Peter Zumthor, Herzog & de Meuron, and Kengo Kuma, combine intangible, representational forms with material and ontological. Detailed analyzes of works by Philip Johnson, John Pawson, David Chiperfield, Tadao Ando, and Fumihiko Maki was made. F. Johnson added to the intangibility of Mis's buildings with a sharp, sometimes provocative, dynamic. Japanese architects rely more on natural surroundings and regional traditionalism. Minimalism usually uses natural or high-tech materials. Keywords: minimalism in architecture, ontological and representative approach, Mies van der Rohe, Luis Kahn, Tadao Ando Статтю присвячено виявленню основних характеристик, притаманних стилю мінімалізм в архітектурі. Розглянуто пластику фасадів та засоби художньої виразності у роботах американських та японських архітекторів кінця ХХ-початку ХХІ ст. Авторами висунуто гіпотезу, що основою естетики мінімалізму 1950-1970-х років ХХ ст. було прагнення до функціональної та концептуальної простоти, до обмеження архітектурної мови та економії формальних засобів. В той час сформувалися дві основні тенденції, що продовжуються в мінімалізмі 90-х років ХХ ст.: Міса ван дер Рое (нематеріальна, прозора архітектура, що приховує конструкції) та Луїса Кана (матеріальні, бетонні, конструктивні форми), а також їх поєднання (репрезентативний та онтологічний підхід, за Фрамптоном). Сучасні архітектори мінімалізму, дотримуючись нематеріальної концепції Міса ван дер Рое або матеріальної тектонічної Луїса Кана для створення враження простоти, розробляють нові архітектурні форми і використовують нові технології та матеріали. Так, Kazuyo Sejima та Ryue Nishizawa дотримувались «репрезентативності» Міса ван дер Рое. Архітектор Тадао Андо, наслідуючи матеріальну онтологічну концепцію Кана, разом з тим розробляє репрезентативну тектонічну форму. Інші сучасні архітектори, як Peter Zumthor, Herzog & de Meuron та Kengo Kuma, поєднують нематеріальні, репрезентативні форми, з матеріальними та онтологічними Проведено детальний аналіз робіт Філіпа Джонсона, Джона Паусона, Девіда Чіперфілда, Тадао Андо та Фуміхіко Макі. Ф. Джонсон до нематеріальності споруд Міса додає гостру, інколи провокаційну динамічність. Японські архітектори більше спираються на природне оточення та регіональний традиціоналізм. В мінімалізмі використовуються, як правило, натуральні або високотехнологічні матеріали. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2019-12-20
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/Design/article/view/14347
10.18372/2415-8151.17.14347 |
|
| Source |
Теорія та практика дизайну; № 17 (2019); 66-76
Теория и практика дизайна; № 17 (2019); 66-76 Theory and practice of design; № 17 (2019); 66-76 |
|
| Language |
uk
|
|