NAU Harvester System
Standardization factor in ergodesign
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Standardization factor in ergodesign
Фактор стандартизации в эргодизайне. Фактор стандартизації в ергодизайні |
|
| Creator |
Рубцов, Анатолій Львович; Український НДІ дизайну та ергономіки
Свірко, Володимир Олександрович; Український НДІ дизайну та ергономіки Шмельова, Тетяна Федорівна; Національний авіаційний університет |
|
| Subject |
Design; Ergodesign; Ergodesign development; Design-ergonomic assessment; Ergodesign requirements and indicators; Standardization; Harmonization; National ergodesign standards
331.101.1:72.012(075.8) Дизайн; Эргодизайн; Эргодизайнерское проектирование; Дизайн-эргономическое оценивание; Эргодизайнерские требования и показатели; Стандартизация; Гармонизация; Национальные эргодизайнерские стандарты 331.101.1:72.012(075.8) Дизайн; Ергодизайн; Ергодизайнерське проектування; Дизайн-ергономічне оцінювання; Ергодизайнерські вимоги та показники; Стандартизація; Гармонізація; Національні ергодизайнерські стандарти 331.101.1:72.012(075.8) |
|
| Description |
The purpose of ergodesign activity is to optimize ergonomic and design requirements for objects, providing conditions for the formation of tools and ways to maintain the necessary comfort and operability of operators using the components of the designed systems or serving them. From these positions, it is advisable to design complete systems "man-technology-environment", and not just products or technical means, which only at the stage of their practical "adaptation" to a person become components of these systems. In the case of applying this approach, fundamentally new opportunities open up for increasing the efficiency of the operators' life activity and the functioning of systems in general. The development of ergodesign normative documents in various areas of human activity, but subordinate to the goals set in the first sentences of this annotation, is a determining factor in the successful implementation of these provisions. The article defines the main directions of standardization and ergodesign development, analyzes the goals of the standards, in particular in the field of ergodesign, developed recently, and operating today. It has been proved that ergodesign requirements, indicators and measures are mandatory for accounting in project activities, and their regulation in the form of national design-ergonomic standards leads to a significant increase in the efficiency and culture of ergodesign, optimizes the generation of ergodesign ideas, developments. However, the extremely low education of practicing designers, ergodesign specialists in matters of standardization and, most importantly, the specifics of the application of regulatory documents in their professional activities, eliminates the positive aspects of rationing in ergodesign. The article substantiates the urgent need to carry out work on mastering the existing regulatory framework for the programs of the corresponding design and ergodesign specializations in higher educational institutions and the need for active information support of specialists with data on the introduction of both new ergodesign normative documents and the practical mastery of these standards, the specifics of ergodesign standardization generally. The authors briefly analyzed the specifics and contents of the main national design-ergonomic standards in force in Ukraine today, as well as the standards that establish the classification and typical nomenclature of design-ergonomic product quality indicators that govern industrial product quality control methods, general design and ergonomic requirements for certain types of objects and work places. Key words: design, ergodesign, ergodesign development, design-ergonomic assessment, ergodesign requirements and indicators, standardization, harmonization, national ergodesign standards.
Целью эргодизайнерской деятельности является оптимизация эргономических и дизайнерских требований к объектам, обеспечение условий формирования средств и способов поддержания необходимой комфортности, и работоспособности операторов, использующих компоненты проектируемых систем или обслуживают их. С этих позиций целесообразно проектировать цельные системы «человек-техника-среда», а не только изделия или технические средства, которые лишь на стадии их практического «приспособления» к человеку становятся компонентами этих систем. В случае применения такого подхода открываются принципиально новые возможности для повышения эффективности жизнедеятельности операторов и функционирования систем в целом. Разработка эргодизайнерских нормативных документов по различным направлениям деятельности человека, но подчиненных целям, изложенным в первых предложениях этой аннотации, является определяющим фактором успешного воплощения указанных положений. В статье определены основные направления стандартизации и эргодизайнерского проектирования, проанализированы цели стандартов, в частности в сфере эргодизайна, разработанных в последнее время, и действующих на сегодня. Доказано, что эргодизайнерские требования, показатели и мероприятия являются обязательными для учета в проектной деятельности, а их регламентация в виде национальных дизайн-эргономических стандартов обусловливает значительное повышение эффективности и культуры эргодизайнер-ского проектирования, оптимизирует генерацию эргодизайнерских замыслов, разработок. Однако крайне низкая образованность практикующих дизайнеров, специалистов по эргодизайну в вопросах стандартизации и, главное, специфики применения нормативных документов в своей профессиональной деятельности, нивелирует позитивные аспекты нормирования в эргодизайне. В статье обосновывается насущная необходимость проведения работ по овладению существующей нормативной базой по программам соответствующих дизайнерских и эргодизайнерских специализаций в высших учебных заведениях и необходимость активного информационного обеспечения специалистов данными о введении в действие как новых эргодизайнерских нормативных документов, так и практического овладения этими стандартами, спецификой эргодизайнерской стандартизации в целом. Авторами кратко проанализирована специфика и содержание основных действующих сегодня в Украине национальных дизайн-эргономических стандартов, а также стандартов, устанавливающих классификацию и типовую номенклатуру дизайн-эргономических показателей качества изделий, регламентирующих методы контроля качества промышленной продукции, общие требования дизайна и эргономики к отдельным видам объектов и рабочих мест. Ціллю ергодизайнерської діяльності є оптимізація ергономічних та дизайнерських вимог до об’єктів, забезпечення умов формування засобів і способів підтримки необхідної комфортності і працездатності операторів, які використовують компоненти проектованих систем чи обслуговують їх. За цих позиций доцільно проектувати цілісні системи «людина-техніка-середовище», а не тільки вироби, або технічні засоби, які лише на стадії їхнього практичного «прилаштування» до людини стають компонентами цих систем. У разі застосування такого підходу відкриваються принципово нові можливості для підвищення ефективності життєдіяльності операторів і функціонування систем в цілому. Розроблення ергодизайнерських нормативних документів з різних напрямків діяльності людини, але підпорядкованих цілям, викладеним у перших реченнях цієї анотації, є визначальним фактором успішного втілення зазначених положень. В статті визначені головні напрямки стандартизації та ергодизайнерського проектування, проаналізовані цілі стандартів, зокрема у сфері ергодизайну, розроблених останнім часом, та чинних на сьогодні. Доведено, що ергодизайнерські вимоги, показники і заходи є обов’язковими для врахування в проектній діяльності, а їхня регламентація у вигляді національних дизайн-ергономічних стандартів обумовлює значне підвищення ефективності та культури ергодизай-нерського проектування, оптимізує генерацію ергодизайнерських задумів, розробок. Однак вкрай низька освіченість практикуючих дизайнерів, фахівців з ергодизайну в питаннях стандартизації та, головне, специфіці застосування нормативних документів у своїй професійній діяльності, нівелює позитивні аспекти унормування в ергодизайні. В статті обґрунтовується нагальна потреба проведення робіт з оволодіння існуючою нормативною базою за програмами відповідних дизайнерських та ергодизайнерських спеціалізацій у вищих навчальних закладах та необхідність активного інформаційного забезпечення фахівців даними щодо уведення в дію як нових ергодизайнерських нормативних документів, так і практичного оволодіння цими стандартами, специфікою ергодизайнерської стандартизації у цілому. Авторами стисло проаналізована специфіка і зміст основних чинних на сьогодні в Україні національних дизайн-ергономічних стандартів, а також стандартів, що встановлюють класифікацію і типову номенклатуру дизайн-ергономічних показників якості виробів, регламентують методи контролювання якості промислової продукції, загальні вимоги дизайну і ергономіки до окремих видів об’єктів та робочих місць. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2019-12-19
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/Design/article/view/14335
10.18372/2415-8151.16.14335 |
|
| Source |
Теорія та практика дизайну; № 16 (2019); 122-138
Теория и практика дизайна; № 16 (2019); 122-138 Theory and practice of design; № 16 (2019); 122-138 |
|
| Language |
uk
|
|