Record Details

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТАМИ-ПСИХОЛОГАМИ

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТАМИ-ПСИХОЛОГАМИ
PSYCOLOGY FACTORS OF EXPERIENCING OF SUBJECTIVE WELL-BEING BY PSYCHOLOGY STUDENTS
 
Creator Дубчак, О.
Чубата, Т.
 
Subject суб’єктивне благополуччя; духовно-моральна спрямованість; мотиваційно-ціннісна структура; професійна продуктивність; готовність до професійної діяльності
УДК 159.923 (043)
subjective well-being, spiritual and moral orientation motivational and value-based structure, professional productivity, readiness for professional activity

 
Description Переживання благополуччя є найважливішою складовою частиною домінуючого настрою особистості, оскільки суб’єктивне благополуччя, як інтегративне, особливо значуще переживання, постійно впливає на різні параметри психічного стану людини і, як наслідок, на успішність поведінки, продуктивність діяльності, ефективність міжособистісної взаємодії. Ці переживання виступають значимим фактором стану суспільної свідомості, групових настроїв, очікувань, відносин в суспільстві. В статті визначено чинники суб’єктивного благополуччя особистості, такі як: категорія «образ» як усвідомлений стиль життя або образ бажаних цілей; категорія «мотив» як спонукання до досягнення індивідуально значущих цілей або реалізації бажаного способу життя; переживання як почуття, які «повідомляють» його про відносини з середовищем, як почуття, які відчуває індивід, зіставляючи свої зусилля, дії до досягнення бажаної мети або способу життя, з тим, що він досяг в реальності або з тим, чого змогли досягти інші; категорію «емоції» як емоційна оцінка себе, своїх досягнень, ступеня задоволеності собою і своїм життям. Досліджено, що для більшості студентів-психологів характерна задоволеність життям, задоволеність своєю результативністю і процесом досягнення поставлених цілей та можливостей сьогодення, що говорить про впевненість у собі, адекватну самооцінку. Значна кількість студентів впевнені, що самостійно керують своїм життям, і впевнені у своїх силах та можливостях, вони адекватно оцінюють свої можливості і очікувані від дій результати. В залежності від рівня суб’єктивного благополуччя у них змінюється і мотиваційно-ціннісна структура. Так, у студентів зі збільшенням рівня суб’єктивного благополуччя збільшується духовно-моральна направленість, а зі зменшенням рівня суб’єктивного благополуччя зростає егоїстично-престижна чи прагматична спрямованість мотиваційно-ціннісної структури. В роботі зазначено, що у студентському віці суб’єктивне благополуччя можна визначити як важливий показник готовності до професійної діяльності та її успішності, а також як фактор успішної навчальної діяльності та прогностичний показник майбутньої професійної продуктивності і задоволеності фахівця
The experience of well-being is a key element of predominant mood of individual, since the subjective well-being, as integrative, especially significant experience, constantly affects on various parameters of a person’s mental state and, as a result, on successfulness of behavior,  productiveness of activity and effectiveness of  interpersonal interaction. These feelings (experiences) are major asset of state of social conscience, group moods, expectations and relationships in society. The article identifies factors of subjective well-being of a person, for instance: the category “image” as a conscious way of life or an image of desired goals; the category “motive” as an incentive to achieve individually significant goals or realization of the desired lifestyle; experiences as feelings that “inform” him about his relationship with the environment, as feelings that an individual experiences, comparing his efforts, actions to achieve a desired goal or lifestyle, with all that he achieved in reality or what others people achieve; category of “emotions” as an emotional assessment of oneself, one’s achievements, degree of self-satisfaction and one’s life. It is proven that the majority of psychology students are characterized by life satisfaction, satisfaction with their effectiveness and the process of achieving the goals and capabilities of the present, which indicates a self-confidence, positive self-esteem. A significant number of students believe, that they manage their lives independently and  in their strengths and capabilities; they adequately assess their abilities and the results expected from their actions. Depending on the level of subjective well-being, their motivational and value-based structure also changes. An increase in the level of subjective well-being increases the spiritual and moral orientation of students, a decrease in the level of subjective well-being lead to the growth of selfish-prestigious or pragmatic orientation of the motivational-value structure. As pointed out in the article, that during the student years the subjective well-being can be defined as an important indicator of readiness for professional activity and its success, as well as a factor in successful educational activity and a prognostic indicator of future professional productivity and specialist satisfaction
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor

 
Date 2019-12-01
 
Type Рецензована стаття
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/14398
10.18372/2411-264X.15.14398
 
Source Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 15 (2019); 123-130
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 15 (2019); 123-130
Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 15 (2019); 123-130
 
Language uk
 
Rights Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ