NAU Harvester System
СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У ПЕДАГОГІЦІ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У ПЕДАГОГІЦІ ВИЩОЇ ШКОЛИ
THE ESSENCE OF FUTURE TRANSLATORS’ PROFESSIONAL TRAINING IN HIGHER EDUCATION PEDAGOGICS |
|
| Creator |
Пилипчук, М.
|
|
| Subject |
готовність; заклади вищої освіти; підготовка; професійна підготовка; майбутні перекладачі
УДК 378.147:81’25-057.875(045) future translators; higher education institutions; professional training; readiness; training — |
|
| Description |
Пропонована розвідка присвячена аналізу сучасних наукових джерел щодо проблеми професійної підготовки майбутніх перекладачів у теорії вищої школи. Уточнено поняття «підготовка», «готовність», «професійна підготовка» у закладах вищої освіти та виокремлено основні компоненти у структурі готовності студентів-майбутніх перекладачів до професійної діяльності. Поняття «підготовка», «професійна підготовка», «готовність» випускника вищої школи до професійної діяльності має неоднозначне трактування в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях, що зумовлено розбіжністю наукових підходів і специфікою конкретної професійної діяльності. Огляд дефініцій за словниковими джерелами свідчить, що поняття «підготовка» може трактуватися і як процес, тобто навчання та виховання студентів у ЗВО, і як результат, а саме, їх готовність до професійної діяльності з урахуванням рівня володіння професійними знаннями, вміннями й навичками, компетентностями, а також формування в них професійно значущих якостей. У психолого-педагогічній літературі виділяються два підходи до визначення поняття «готовності»: 1) розуміння готовності як певного психічного стану; 2) розуміння готовності як певної властивості або системи властивостей та якостей особистості. Професійна готовність у психолого-педагогічному аспекті розглядається в межах двох основних підходів: суб’єктно-діяльнісному та особистісно-орієнтованому. В основу суб’єктно-діяльнісного підходу покладено ідеї про нерозривний зв’язок особистості та діяльності, а особистісно-орієнтований підхід бере за основу думку про центральне значення особистості у всіх її проявах. Основними складовими готовності до професійної діяльності, що розглядаються у статті, є мотиваційний, орієнтаційний, операційний, психофізіологічний, індивідуально-особистісний, соціально-особистісний, соціально-професійний та рефлексивний компоненти. Попри розбіжності в інтерпретації науковцями, поняття «професійна готовність перекладача» розглядається як процес формування значущих для майбутньої перекладацької діяльності знань, умінь, навичок, професійних якостей та є наріжним каменем для успішного здійснення майбутньої професійної діяльності перекладача.
The suggested exploration is devoted to the analysis of modern scientific sources on the issue of future translators’ professional training in the theory of higher education. It is aimed at clarification of such concepts as “training”, “readiness”, and “professional training” at higher education institutions and the identification of the main components in the structure of students-translators’ readiness to perform their professional activity. The notions of higher education graduates’ “training”, “professional training”, and “readiness” for professional activity has ambiguous interpretation in modern psychological and pedagogical studies. This is caused by the divergence of scientific approaches and the specificity of a particular professional activity. Dictionary review shows that the concept of “training” can be interpreted both as a process, that is, education and training of students at a higher educational institution (HEI), and as a result, namely, their readiness for professional activity, taking into account the level of possession of professional knowledge, skills and competences, as well as the formation of professionally significant qualities. There are two approaches to define the concept of “readiness” in the psychological and pedagogical literature: 1) the understanding of readiness as a certain mental state; 2) the understanding of readiness as a particular trait or system of personal traits and individual qualities. Professional readiness in psychological and pedagogical studies is considered within two main frameworks, namely, the subject-action and person-oriented approaches. The subject-action approach is based on the ideas about the inseparable connection of personality and activity. The basis of the person-oriented approach is the idea of the central importance of personality in all its manifestations. The structure of readiness for professional activity, depending on the views of modern researchers, includes the motivational, orientation, operational, psychophysiological, individual-personal, social-personal, socio-professional and reflexive components. Despite the differences in scientific interpretation, the concept of “professional readiness of a translator” has related definitions. The cornerstone in this process is the formation of knowledge, skills, and professional qualities, meaningful for the future professional activity of a translator |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— |
|
| Date |
2019-12-01
|
|
| Type |
Рецензована стаття
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/14405
10.18372/2411-264X.15.14405 |
|
| Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 15 (2019); 60-69
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 15 (2019); 60-69 Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 15 (2019); 60-69 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|