NAU Harvester System
CONTENT OF SEQUENTIAL FORMATION OF HUMANITIES TEACHERS’ PEDAGOGICAL REFLECTION IN POSTGRADUATE EDUCATION
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
CONTENT OF SEQUENTIAL FORMATION OF HUMANITIES TEACHERS’ PEDAGOGICAL REFLECTION IN POSTGRADUATE EDUCATION
ЗМІСТ ПОЕТАПНОГО ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ |
|
| Creator |
Ковтун, O.
Сенчина, H. |
|
| Subject |
humanities teachers’ pedagogical reflection; pedagogical conditions; content; methods of formation of humanities teachers’ pedagogical reflection; reflective practice
— зміст; методика формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті; педагогічна рефлексія учителів гуманітарних спеціальностей; рефлексивний практикум 378.046.4+373.51 |
|
| Description |
The article is dedicated to the problem of formation of humanities teachers’ pedagogical reflection in postgraduate education. Pedagogical reflection of humanities teachers is defined as an integral characteristic of the personality, as a mechanism of professional self-improvement and self-actualization, which manifests itself in the ability of the teacher to take analytical position toward his/her professional activity and him/herself as its subject, considering the developing potential of the humanities. Reflection is an ability that can be shaped and developed, and the most effectively this is achieved in conditions of specially organized activity, in particular in postgraduate education. Experimental methods of humanities teachers’ pedagogical reflection in postgraduate education (cognitive-motivational, integrative-practical, creative-professional stages) were developed and tested. The experimental educational process was preceded by a propaedeutic stage aimed at updating content of postgraduate pedagogical education from the standpoint of a reflexive paradigm, providing an integrative approach to the educational process, developing educational and methodological support for the educational process to ensure the formation of pedagogical reflection, conducting a methodological seminar with teachers who were involved in the experiment. The first – cognitive-motivational – stage was aimed at providing positive motivation of humanities teachers for the formation of pedagogical reflection in postgraduate education; providing teachers with knowledge about the concept "pedagogical reflection", familiarizing them with methods of diagnosis and development of pedagogical reflection. The second – integrative and practical – stage was aimed at attracting teachers to active professionally-oriented reflexive activity, carried out on the basis of the integrative course "Reflective Practice for Teachers of the Humanities", aimed at the formation of reflexive skills. The aim of the third – creative-professional – stage was to immerse teachers into active reflexive professional activity during the period of pedagogical practice and in the intercourse period in postgraduate education; stimulate creative application of the formed reflexive skills. Methods and means of training: reflexive-oriented problem lectures, reflexive disputes, reflexive exercises and games, individual and group reflection, reflexive analysis of pedagogical situations, pedagogical practice, reflexive analysis of teacher’s activity at the lesson, self-analysis, self-assessment and mutual evaluation; setting at self-development and self-realization
Статтю присвячено проблемі формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті. Педагогічну рефлексію учителів гуманітарних спеціальностей визначено як інтегральне особистісне утворення, механізм професійного самовдосконалення і самоактуалізації, що виявляється в здатності вчителя займати аналітичну позицію до своєї професійної діяльності і себе як її суб’єкта з урахуванням розвивального потенціалу гуманітарних дисциплін. Рефлексія – здатність, яку можливо формувати і розвивати, і найбільш ефективно цей процес відбувається в умовах спеціально організованої діяльності, зокрема в післядипломній освіті. Розроблено й апробовано методику формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті, яка передбачає проведення цілеспрямованої роботи, що відбувається поетапно. На пропедевтичному етапі відбувалося оновлення змістового наповнення післядипломної педагогічної освіти з позицій рефлексивної парадигми, забезпечення інтегративного підходу до освітнього процесу, розроблення навчально-методичного супроводу освітнього процесу із забезпечення формування педагогічної рефлексії, проведення методологічного семінару з викладачами, які були задіяні в експерименті. Метою когнітивно-мотиваційного етапу було забезпечення позитивної мотивації учителів гуманітарних спеціальностей до роботи з формування педагогічної рефлексії у післядипломній освіті; озброєння вчителів системою знань про сутність поняття «педагогічна рефлексія», ознайомлення з методиками діагностики і розвитку педагогічної рефлексії. Метою інтегративно-практичного етапу було залучення вчителів до активної професійно-спрямованої рефлексивної діяльності, здійснюваної на основі інтегративного спецкурсу «Рефлексивний практикум для вчителів гуманітарних спеціальностей», який передбачав формування умінь рефлексивної діяльності як засобу їхнього особистісного і професійного розвитку. Метою креативно-професійного етапу було занурення вчителів гуманітарних спеціальностей в активну рефлексивну професійну діяльність у період педагогічної практики та в міжкурсовий період у післядипломній освіті; стимулювання творчого застосування сформованих рефлексивних. Провідні методи навчання: рефлексивно зорієнтовані проблемні лекції, рефлексивні диспути, індивідуальна і групова рефлексія, рефлексивні інверсії та інтерв’ю, рефлексивні і психотехнічні вправи, мотиваційний рефлексивний тренінг, рефлексивний аналіз і розв’язання педагогічних ситуацій, рефлексивний аналіз уроку, спостереження, само- i взаємоаналіз, само- i взаємооцінювання; налаштування на саморозвиток і самореалізацію |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— |
|
| Date |
2019-06-21
|
|
| Type |
Рецензована стаття
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/13713
10.18372/2411-264X.14.13713 |
|
| Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 14 (2019); 54
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 14 (2019); 54 Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 14 (2019); 54 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|