Record Details

THE DEPTH OF APPROVAL OF DOMESTIC SOCIO-CULTURAL TRADITIONAL KNOWLEDGE DISRTIBUTION IN THE EASTERN LANDSCAPE OF EUROPE (ON MATERIALS OF THE SECOND HALF OF THE 19TH CENTURY)

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title THE DEPTH OF APPROVAL OF DOMESTIC SOCIO-CULTURAL TRADITIONAL KNOWLEDGE DISRTIBUTION IN THE EASTERN LANDSCAPE OF EUROPE (ON MATERIALS OF THE SECOND HALF OF THE 19TH CENTURY)
ГЛИБИННІСТЬ УТВЕРДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ У ОСВІТНЬОМУ ЛАНДШАФТІ ЄВРОПИ (НА МАТЕРІАЛАХ ДРУГОЇ ПОЛ. ХІХ СТ.)
 
Creator Чумак, М.
 
Subject knowledge; education; educational landscape; period; traditions

знання; освіта; освітній ландшафт; період; традиції
373.24
 
Description The socio-cultural ideal of the national scientific and educational intelligentsia was determined by such features as: the priority of value orientations, the deep desire to teach and study, humanist orientation, political and radical attitude to the existing regime, the desire for practical implementation of association. The intellectuals of the XIX century differed from previous generations by the established standards of personal behavior in society, reproducing indifferent attitude to material goods. They sowed the eternal, spiritual and wise in the graceful socio-cultural field, which collectively targeted generations to popularize the spiritual and national treasure among different sections of the population. It should be emphasized that the above-mentioned features became the fundamental characteristic of the domestic scientific and educational intelligentsia, which was incommensurable with the phenomenon of "intellectual" popular in Western Europe. One more important feature, in the context of a stated problem, was that the influence of global processes on the formation of the domestic scientific and educational intelligentsia was reinforced by the "spirit" of time, which, in itself, was the starting trajectory of socio-cultural development of every domestic corner. In such historical conditions, the phenomenon of the existing intelligentsia acquired an intellectual color, since the active development of the classical higher education concentres in the constructed straight lines at the level of four points of the horizon already testified about the corresponding level of socio-cultural development of Ukraine at that time. Reflection of the studied issues allowed us to conclude that the "growth" of pedagogical potential in domestic terrain was the result of the progressive activity of educators in different corners of our country and beyond. The results of the study showed that the progressive changes of the Ukrainian intelligentsia, which were strengthened by the worldview of European innovation, became a part of a broad socio-cultural practice of historical development. Domestic educators devoted themselves to unselfish service to their people, within the framework of which progressive educational and scientific projects were realized
Тематика статті торкається глибинних джерел утвердження вітчизняних соціокультурних традицій поширення знань у розрізі європейського освітнього простору. Авторський погляд звернено на детальний аналіз тематичної насиченості змістового компоненту творчої спадщини окресленого історичного періоду, який засвідчив широту наукового обґрунтування наявної фактажності – своєрідного продукту інтелектуального розвитку цивілізацій. Рельєфно відтворено чітку практичну зорієнтованість освітніх завдань, які були основоположними у діяльності вітчизняних вищих шкіл досліджуваного історичного періоду. Актуалізовано домінування у навчально-виховному обігу цілецілісного потенціалу педагогічної майстерності, зорієнтованої на розв’язання наявних труднощів історичного періоду та задоволення наявних соціокультурних запитів того часу. В історико-педагогічному ключі заявленої проблематики використано відповідний дослідницький інструментарій – історико-ретроспективний, системно-структурний та хронологічний методи. Використання цілої низки методологічного інструментарію дозволило визначити, що діяльність прогресивної науково-педагогічної еліти того часу, яка продовжувала широко поширювали на проукраїнській території інноваційно-освітні ідеї, стала базовою основою для більш поглибленого розвитку педагогічної справи. Деталізовано поліфункціональність досліджуваного феномена у контексті діяльнісно-поведінкового, аксіологічного та гносеологічного аспектів. У ретроспективному ключі виокремлено історіографічні та наукознавчі витоки титульної проблематики, охарактеризовано поліфункціональність педагогічних здобутків світочів поколінь на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Узагальнено, що «приріст» педагогічного потенціалу на вітчизняних теренах був наслідком прогресивної діяльності освітян у різних куточках нашої держави та за її межами. Результати дослідження засвідчили про непересічний характер прогресивних починів української інтелігенції, підсилених світоглядною канвою європейської інноватики, що увійшла у широку соціокультурну практику історичного розвитку. Вітчизняні освітяни присвятили себе безкорисному служінню своєму народу, у рамках якого реалізовували прогресивні освітньо-наукові проекти
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor

 
Date 2019-06-21
 
Type Рецензована стаття
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/13741
10.18372/2411-264X.14.13741
 
Source Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 14 (2019); 111
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 14 (2019); 111
Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 14 (2019); 111
 
Language uk
 
Rights Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ