FORMATION OF REFLEXIOUS ACTIVITIES OF ADOLESCENTS ON LITERATURE PRESENTATIONS
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
FORMATION OF REFLEXIOUS ACTIVITIES OF ADOLESCENTS ON LITERATURE PRESENTATIONS
ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО РЕФЛЕКСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ЛІТЕРАТУРИ |
|
Creator |
Спірідонова, Л.
|
|
Subject |
innovative technologies; moral self-regulation; reflection; socialization; forms and techniques of reflection
— інноваційні технології; моральна саморегуляція; рефлексія; соціалізація; форми і прийоми рефлексії 159.964.21-057.875 (045) |
|
Description |
The article is devoted to one of the stages of educational activity in literature lessons - the formation of reflection. The main attention is focused on revealing the essence of the concept of "reflection" and its effectiveness. The forms and methods of reflection at different stages of employment are singled out. Reflection is aimed at understanding the path taken, in gathering information. Such activity stimulates the moral development of students, and this affects their selectivity regarding the content process of ethical knowledge, emotional and personal attitude to the forms and methods of its organization. Activating the ability to reflect allows teenagers more adequately and actively to know reality, to reveal in its phenomena general and special, to develop new knowledge. Conducting reflection in classes is a kind of monitoring where the teacher can and must see whether each student (student, student) has made certain knowledge, results, expectations, and the ability of participants in the learning process to evaluate themselves and the work of others. Reflection helps the teacher to see the learning process and find out at once what was clear, and what's left to refine. Reflection in the classroom is a joint activity of the students and the teacher, which allows to improve the educational process, focusing on the personality. At different stages, it has different functions: communicative, cognitive, motivational, corrective, and so on. Most psychologists and educators point out that written reflection is more important for the development of personality. One can distinguish several of the most well-known forms of written reflection: essay, free letter, mini-essay, on-board magazine.The realization of reflective activity in literature classes helps to more confident communication with peers and adults, reduce the level of unethical behavior of students, awareness of the acquired knowledge and skills, free expression of their feelings, development of the ability to reflect in real life, aware of their actions and to predict further steps, to compare their perception with thoughts, views, feelings of others, etc
Стаття присвячена одному з етапів навчальної діяльності на заняттях з літератури – формуванню рефлексії. Основну увагу зосереджено на розкритті сутності самого поняття «рефлексія» та його ефективності. Виокремлено форми і прийоми рефлексії на різних етапах заняття. Рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху, на збір інформації. Така діяльність стимулює моральний розвиток студентів, і це позначається на їхній вибірковості щодо змістовного процесу етичного пізнання, емоційно-особистісному ставленні до форм і методів його організації. Активізація здатності до рефлексії дозволяє підліткам більш адекватно й активно пізнавати дійсність, виявляти у її явищах загальне й особливе, виробляти нові знання. Рефлексія на заняттях - це своєрідний моніторинг, де педагог може і має побачити, чи кожний слухач (учень, студент) засвоїв певні знання, має результати, реалізував свої сподівання. Рефлексія допомагає педагогу побачити навчальний процес і дізнатися одразу, що було зрозуміле, а що залишилося на доопрацювання. Рефлексія на занятті – це спільна діяльність учнів і педагога, що дозволяє вдосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня. На різних етапах вона має різні функції: комунікативну, когнітивну, мотиваційну, коригувальну тощо. Більшість учених-психологів і педагогів відзначають, що важливішою для розвитку особистості є письмова рефлексія. Можна виділити декілька найбільш відомих форм письмової рефлексії: есе, вільне письмо, міні-твір, бортовий журнал. Реалізація рефлексійної діяльності на заняттях з літератури сприяє більш довірливому спілкуванню з однолітками і дорослими, зниженню рівня неетичної поведінки школярів, усвідомленню здобутих знань та вмінь, розвитку вміння рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозувати подальші кроки, порівнянню свого сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших тощо |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— |
|
Date |
2019-06-21
|
|
Type |
Рецензована стаття
|
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/13737
10.18372/2411-264X.14.13737 |
|
Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 14 (2019); 90
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 14 (2019); 90 Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 14 (2019); 90 |
|
Language |
uk
|
|
Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|