NAU Harvester System
Розташування завіс у вівтарному просторі Святой Софії Константинопольської: цілісна концепція образу
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Розташування завіс у вівтарному просторі Святой Софії Константинопольської: цілісна концепція образу
Location of the veils in the altar space of St. Sophia of Constantinople: a holistic concept of the image Расположение завес в алтарном пространстве Св. Софии Константинопольской: целостная концепция образа |
|
| Creator |
Matveyeva, J.
|
|
| Subject |
Завіса; іконографія; художні форми вівтарного простору; Юстиніан Великий; імператриця Феодора; Святая Софія Константинопольська; ківорій.
7.033.2:7.046:7.45 Curtain; iconography; Justinian the Great; Empress Theodore; St. Sophia Constantinople; ciborium. 7.033.2:7.046:7.45 Завеса; иконография; Юстиниан Великий; императрица Феодора; Св. София Константинопольская; киворий; Tradicio Legis; Передача Закона; катапетасма; индития. 7.033.2:7.046:7.45 |
|
| Description |
В статті розглядається розташування завіс у вівтарному просторі Святой Софії Константинопольської як цілісна концепція формоутворення образу. Доведено, що згідно із традицією розташування тканин у сакральному просторі це були завіси, які вішались на ківорії. Разом ківорій і завіси складали центральний вівтарний образ, який впливав на формоутворення вівтарної декорації в цілому. Методом аналізу грецького тексту і порівняння описаних у ньому образів з іншими текстами і пам’ятками мистецтва доводиться, що завіса могла рухатися (згорталася знизу та підіймалася догори), за необхідності розпускалася долу як парус. При цьому верхня частина завіси ймовірно постійно залишалася розгорнутою, і сюжети зображені на ній було видно завжди. Зображення нижньої частини відображали концепцію Церкви Христа, як Його Тіла – християнської спільноти.
Tissues with images of Christ, the Mother of God, the Apostles, Justinian the Great and the Empress Theodora were one of the central images in the altar of St. Sophia of Constantinople. The tissues themselves are not preserved, but are described in detail in Paul the Silentiary’s poem in 563. Scientists did not have a single point of view, on where exactly these tissues were located. They were referred either to the curtains of the altar or to an endyte – a cloth that covers the top and all four sides of the altar like a tablecloth (ἐνδυτή). The article proves that according to the tradition of the arrangement of textiles in the altar, these were the curtains that were hung on the altar ciborium. This structure and the fabrics on it were very large, and they were clearly visible. The ciborium and veils constituted the central altar image, which influenced the impression of the whole altar decoration. By the method of analyzing the original Greek text and comparing the images described in it with other texts and monuments of art, I proved that the veils could be moved. They possibly rolled up from below and thus rose upwards, and when needed - they blossomed down like a sail. At the same time, the upper part of the veils constantly remained unfolded and the plots depicted in this part were constantly visible. The image of the lower part of the veil reflected the concept of the Church of Christ as His Body – the people of the Christian community. On the upper part, the miracles of Christ were depicted - which He does creating His Church. This concept persisted even when the lower part of the veil was raised, because the curtains revealed the sacrament of Communion – the real Body of Christ, by which the Church was built and unified. The scenes at the top of the curtain gave an understanding of what this main sacrament of Communion carries in itself – it was everything that Christ gave in his miracles to people – the satisfaction of thirst and hunger, recovery of sight and insight, healing and resurrection. В статье доказывается, что согласно традиции расположения тканей в алтаре, это были завесы, которые вешались на престольном кивории. Киворий и завесы составляли центральный алтарный образ, который оказывал большое влияние на формообразование всей алтарной декорации. Методом анализа греческого текста и сопоставления, описанных в нем образов с другими текстами и памятниками искусства доказывается, что завесы могли двигаться. Они сворачивалась снизу и таким образом поднималась вверх и распускались вниз как парус. Изображение нижней части завесы отражали концепцию Церкви Христа, как Его Тела – людей христианской общины. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2018-05-22
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/Design/article/view/13457
10.18372/2415-8151.14.13457 |
|
| Source |
Теорія та практика дизайну; № 14 (2018); 111-123
Теория и практика дизайна; № 14 (2018); 111-123 Theory and practice of design; № 14 (2018); 111-123 |
|
| Language |
uk
|
|