NAU Harvester System
ҐЕНДЕРНІ РОЗРІЗНЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ СТУДЕНТІВ
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
ҐЕНДЕРНІ РОЗРІЗНЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ СТУДЕНТІВ
GENDER DIFFERENCES OF THE EMOTIONAL SPHERE OF STUDENTS |
|
| Creator |
Доценко, Л.; Кафедра педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету
Вишпольська, А.; Кафедра педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету |
|
| Subject |
маскулінність; фемінність; андрогінність; психомоторна емоційність; інтелектуальна емоційність; комунікативна емоційність
159.9(045) masculinity, femininity, androgynity, psychomotor emotionality, intellectual emotionality, communicative emotionality — |
|
| Description |
У статті висвітлено проблему ґендерних розрізнень емоційної сфери студентів. Проаналізовано поняття маскулінності, фемінності, андрогінності. Окреслено функціональні особливості прояву ґендерних відмінностей у когнітивній та емоційній сфері людини, а саме: емоційна пам'ять та емоційний інтелект, експресивність та схильність до переживання позитивних і негативних базових емоцій. Зазначено залежність гендерних відмінностей від віку: чим старша вікова група, тим більш чіткий характер носять статеві відмінності. Результати емпіричного дослідження студентів Національного авіаційного університету за методикою С. Бем «Маскулінність - фемінність» та методикою діагностики емоційності В.М. Русалова показали, що прояв емоцій студентів у значній мірі обумовлюється їх гендерною приналежністю. Було встановлено, що серед респондентів переважають андрогінні студенти у яких вдало поєднуються як фемінність, так і маскулінність. Завдяки такому поєднанню жіночих та чоловічих рис підвищується адаптивність та стійкість у соціальних контактах. Також було досліджено емоційність студентів та встановлено, що більшість респондентів мають низькі показники психомоторної емоційності, тобто виявляють невелику чутливість (байдужість), відчуття спокою, впевненості в собі при виконанні фізичної роботи, відсутність занепокоєння у випадку невиконання або поганого її виконання. Отримані середні показники інтелектуальної та комунікативної емоційності свідчить про незначне емоційне переживання та занепокоєння з приводу розбіжності між очікуваним і реальним результатом, пов'язаним з розумовою напругою та невдачами у спілкуванні. За допомогою встановлених кореляційних зв’язків експериментально доведено, що фемінні студенти мають середні показники загальної емоційності, а маскулінні - низькі. Це є доказом важливого впливу психологічної статі людей на їх прояви емоцій у процесі життєдіяльності.
The article sheds light on the problem of gender segregation of the emotional sphere of students. The concepts of masculinity, femininity, androgyny are analyzed.There are outlined the functional peculiarities of the manifestation of gender differences in the cognitive and emotional sphere of a person, namely: emotional memory and emotional intellect, expressiveness and a tendency to experience positive and negative basic emotions. Dependence of gender differences from age is noted: the older the age group, the more distinct the gender differences are.Results of the empirical study of the students of the National Aviation University by S. Bem's method "Masculinity-femininity" and the method of diagnostics of emotionality V.М. Rusalova showed that the manifestation of student emotions is mainly determined by their gender identity. Among the respondents the androgynuos students who successfully combine both femininity and masculinity prevail. Thanks to this combination of feminine and male characteristic, adaptability and sustainability in social contacts increase. Students' emotionality was also studied and it was found that the majority of respondents have low psychomotor emotional indexes, that is, they exhibit low sensitivity (indifference), a sense of tranquility, self-confidence in the performance of physical work, lack of anxiety in case of non-fulfillment or poor implementation. The resulting average of intellectual and communicative emotions indicates a slight emotional experience and anxiety about the discrepancy between the expected and realistic result of mental stress and communication failures. With the help of established correlation relationships, it has been experimentally proved that feminine students have average indicators of general emotionality, while masculine ones are low. This is evidence of the important influence of the psychological sex of people on their manifestations of emotions in the process of life. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— |
|
| Date |
2018-12-30
|
|
| Type |
Рецензована стаття
|
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/13391
10.18372/2411-264X.13.13391 |
|
| Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 13 (2018); 111-115
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 13 (2018); 111-115 Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 13 (2018); 111-115 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|