NAU Harvester System
Rice by-products – raw materials for alternative energy production in Ukraine
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Rice by-products – raw materials for alternative energy production in Ukraine
Побочные продукты рисоводства – сырье для альтернативного производства энергии в Украине Побічна продукція рисівництва – сировина для альтернативного виробництва енергії в Україні |
|
| Creator |
Marushchak, H.; Інститут рису НААН
Lisovyi, M.; Національний університет біоресурсів і природокористування України Birina, N.; Національний університет біоресурсів і природокористування України |
|
| Subject |
—
rice straw; husk; bioenergy; solid biofuel; yield 620.93:633.18 (477) — рисовая солома; шелуха; биоэнергетика; твердое биотопливо; урожайность 620.93:633.18 (477) — рисова солома; лушпиння; біоенергетика; тверде біопаливо; урожайність 620.93:633.18 (477) |
|
| Description |
Assessment of bioenergy potential of rice varieties showed that by-products (straw and husk) of Vikont and Premium demonstrate the highest values of energy output; these varieties were studied to establish how the agronomic factors affect the formation of rice productivity with the final products meant for food and straw and husk being a source of bioenergy plant material as a solid biofuel. In field experiments the biggest yields of rice were obtained under applied mineral fertilizers N180P60K0 with seeding rate of 9 million of similar seeds per hectare for Vikont and Premium varieties at the levels of 9 and 8 t/ha, respectively. Thus, the optimal combination of rice farming techniques leads to high yields of the crop, and at the same time, to significant amounts of by-products suitable for further use. The results of the study showed that rice straw should be used as a source of alternative energy, ricegrowing regions of Ukraine could get heat energy equivalent to the amount released during combustion of 62 million m3 of gas. The economic effect of the transition from gas heat generators to the biomass heat generators leads to annual cost cutout of USD 192.3 thousand, and the payback period is 1.14 year. An additional source of alternative energy is the rice husk; the payback of launching a rice husk briquetting line is 1.6 year.
Оценка биоэнергетического потенциала сортов риса показала, что побочные продукты (солома и шелуха) сортов «Виконт» и «Премиум» демонстрируют самые высокие значения выхода энергии. Эти сорта были изучены, чтобы установить, как агрономические факторы влияют на формирование продуктивности риса, а конечные продукты, предназначенные для пищевых продуктов, соломы и шелухи, являются источником биоэнергетического растительного материала в виде твердого биотоплива. В полевых экспериментах наибольшие урожаи риса были получены при внесении минеральных удобрений N180P60K0 с нормой высева 9 млн. аналогичных семян на гектар для сортов «Виконт» и «Премиум» на уровнях 9 и 8 т/га соответственно. Таким образом, оптимальное сочетание методов выращивания риса приводит к высокой урожайности и, в то же время, к значительному количеству побочных продуктов, пригодных для дальнейшего использования. Результаты исследования показали, что рисовая солома может быть использована в качестве источника альтернативной энергии, а рисоводческие регионы Украины могут получать тепловую энергию, эквивалентную количеству, выделяемому при сжигании 62 млн. м3 газа. Экономический эффект перехода от газовых теплогенераторов к теплогенераторам на биомассе приводит к ежегодному сокращению затрат на 192,3 тыс. долл. США, а срок окупаемости составляет 1,14 года. Дополнительным источником альтернативной энергии является рисовая шелуха. Срок окупаемости запуска линии брикетирования рисовой шелухи – 1,6 года. Оцінка біоенергетичного потенціалу сортів риса показала, що побічні продукти (солома і лушпиння) сортів «Віконт» і «Преміум» демонструють самі високі значення виходу енергії. Ці сорти були вивчені, щоб встановити, як агрономічні чинники впливають на формування продуктивності риса, а також кінцевих продуктів, призначених для харчових продуктів, соломи і лушпиння. У польових експериментах найбільші урожаї риса були отримані при внесенні мінеральних добрив N180P60K0 з нормою висіву 9 млн. аналогічного насіння на гектар для сортів «Віконт» і «Преміум» на рівнях 9 і 8 т/га відповідно. Таким чином, оптимальне співвідношення методів вирощування риса призводить до високої урожайності і, в той же час, до накопичення значної кількості побічних продуктів, придатних для подальшого використання. Результати дослідження показали, що рисова солома може бути використана в якості джерела альтернативної енергії, а рисові регіони України можуть отримувати теплову енергію, еквівалентну кількість, яку отримують з 62 млн. м3 газу. Економічний ефект переходу від газових теплогенераторів до теплогенератору на біомасі призводить до щорічного скорочення витрат на 192,3 тис. дол. США, а термін окупності становить 1,14 року. Додатковим джерелом альтернативної енергії є лушпиння рису. Термін окупності запуску лінії брикетування рисового лушпиння – 1,6 року. |
|
| Publisher |
Національний авіаційний університет
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2019-01-17
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/13259
|
|
| Source |
Problems of Environmental Biotechnology; № 2 (2018)
Проблемы экологической биотехнологии; № 2 (2018) Проблеми екологічної біотехнології; № 2 (2018) |
|
| Language |
uk
|
|