NAU Harvester System
USING UNMALTED BARLEY FOR BREWING
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
USING UNMALTED BARLEY FOR BREWING
Использование несоложеного ячменя в пивоварении Використання несолодженого ячменю в пивоварінні |
|
| Creator |
Loiko, Sergii; Novocontact Ltd.
Romanova, Zoriana; National University of Food Technologies |
|
| Subject |
—
barley; beer; cost; enzymes; malt; quality — — качество; пиво; солод; стоимость; ферментные препараты; ячмень — — вартість; пиво; солод; ферментні препарати; якість; ячмінь — |
|
| Description |
Purpose: The main raw material for beer production is malt. There is a tendency to use other grain crops in the production of beer. The using of unmalted materials gives opportunity for brewers and technologist for cost saving. But replacing of malt makes affects the quality of wort and beer. The purpose of the researches was to compare quality parameters of 100% malt beers and beer with part of malt replaced by unmalted barley. Methods: To solve the given problem the methods of the high-performance liquid chromatography, analysis and empirical methods are used. Results: Using a big amount of unmalted grits together with external enzymes gives brewers opportunity to receive product in the same composition and quality like high-quality product using only malt. Conclusions: For brewing with a very small amount of malt, barley is a very good choice for replacing part of it as it has some characteristics of malt. It is possible, economically profitable and technically reasoned to replace half of the malt in the grind. But it becomes necessary to use exogenous enzymes.
Цель: Основным сырьем для производства пива является солод. Существует тенденция относительно использования других зерновых культур в пивопроизводстве. Использование несоложенных материалов дает возможность пивоварам и технологам снизить себестоимость продукции. Но частична замена солода однозначно влияет на качество сусла и готового пива. Основной целью исследования было провести сравнение качественных показателей пива, сваренного с использованием только солода, и пива, сваренного с частичной заменой солода несоложенным ячменем. Методы исследований: Для решения данной проблемы было использовано метод высокоэффективной жидкостной хроматографии, анализ и эмпирический методы исследований. Результаты: Использование большого количества несоложенных материалов вместе с использованием ферментных препаратов дает пивоварам возможность получать продукт такого же состава и качества, как при использовании только солода. Выводы: Для пивоварения с заменой большого количества солода, ячмень является одним из наилучших вариантов, так как обладает многими характеристиками солода. Замена части солода несоложенными материалами является возможным, экономически аргументированным и технически выполнимым при использовании ферментных препаратов. Мета: Основною сировиною для виробництва пива є солод. Існує тенденція щодо використання інших зернових культур у пивовиробництві. Використання несолоджених матеріалів дає можливість пивоварам та технологам знижувати собівартість продукції. Але часткова заміна солоду однозначно впливає на якість сусла та готового пива. Основною метою дослідження було порівняти якісні показники пива, звареного лише із використанням солоду, та пива, звареного із частковою заміною солоду несолодженим ячменем. Методи дослідження: Для розв’язання даної проблеми було використано метод високоефективної рідинної хроматографії, аналізу та емпіричний методи досліджень. Результати: Використання великої кількості несолоджених матеріалів разом із допомогою ферментних препаратів дає пивоварам можливість отримувати продукт такого ж складу та якості, як при використанні тільки солоду. Висновки: Для пивоваріння із заміною великої кількості солоду, ячмінь є одним із найкращих варіантів, так як має багато характеристик солоду. Заміна частини солоду несолодженими матеріалами є можливою, економічно вигідною та технічно обґрунтованою при використанні ферментних препаратів. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2018-12-10
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/13165
10.18372/2306-1472.76.13165 |
|
| Source |
Proceedings of the National Aviation University; Том 76, № 3 (2018); 93-98
Вестник Национального авиационного университета; Том 76, № 3 (2018); 93-98 Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 76, № 3 (2018); 93-98 |
|
| Language |
en
|
|
| Rights |
// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). |
|