NAU Harvester System
Алгоритмічні способи лінеаризації характеристики перетворення вимірювальних систем
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Алгоритмічні способи лінеаризації характеристики перетворення вимірювальних систем
Алгоритмические способы линеаризации характеристики преобразования измерительных систем ALGORITHMIC METHODS OF LINEARIZATION CHARACTERISTICS OF MEASURING SYSTEMS TRANSFORMATION |
|
| Creator |
Abbasov, Vagif Abbas; Azerbaijan State University of Oil and Industry
|
|
| Subject |
—
адитивний; адитивно-мультиплікативний; вимірювальна система; засоби вимірювання; лінеаризація; функція перетворення; коригувальна поправка; мультиплікативний; комбінований 681.2.681.3 — аддитивный; аддитивно-мультипликативный; измерительная система; комбинированный; корректирующая поправка; линеаризация; мультипликативный; средства измерения; функция преобразования 681.2.681.3 — additive; additive-multiplicative; combined; correction; measuring system; measuring instruments; multiplicative; linearization; transformation function 681.2.681.3 |
|
| Description |
Існують технологічні, конструктивні, схемні, структурні, структурно-алгоритмічні та алгоритмічні методи лінеаризації характеристики перетворення засобів вимірювання [1,2,3,4]. Тільки алгоритмічні способи, засновані на обробку вимірювальної інформації, отриманої від вимірювальної системи (ВС), можуть відповідати пропонованим до способів лінеаризації вимогам, як виняток необхідності використання високоточних зразкових мір і відключення вимірюваної величини від входу ВС і втручання в структуру і принципи їх побудови. Відомі алгоритмічні способи лінеаризації вимагають відтворення нелінійної функції, зворотної функції перетворення ВС або нелінійної функції коректує поправки. У статті розглядаються запропоновані способи лінеаризації, що виключають необхідність у відтворенні нелінійних функцій, що відрізняються применимостью до широкого класу нелінійних характеристик без обмеження на ступінь їх нелінійності, які засновані на введенні в результат вимірювання аналітично визначаються і запам'ятовуються в пам'яті мікропроцесора численних коригувальних поправок для кожної ділянки розбиття характеристики перетворення ВС. Залежно від виконуваних обчислювальних операцій для введення в результат вимірювання поправок ці способи названі «адитивний» (підсумовування або віднімання), «мультиплікативний» (множення), «адитивно-мультиплікативний» (підсумовування і множення в межах однієї ділянки), «комбінований» ( в деяких ділянках множення, а в інших - підсумовування)
Существуют технологические, конструктивные, схемные, структурные, структурно-алгоритмические и алгоритмические методы линеаризации характеристики преобразования средств измерения [1,2,3,4]. Только алгоритмические способы, основанные на обработку измерительной информации, полученной от измерительной системы (ИС), могут отвечать предъявляемым к способам линеаризации требованиям, как исключение необходимости использования высокоточных образцовых мер и отключения измеряемой величины от входа ИС и вмешательства в структуру и принципы их построения. Известные алгоритмические способы линеаризации требуют воспроизведения нелинейной функции, обратной функции преобразования ИС или нелинейной функции корректирующей поправки. В статье рассматриваются предложенные способы линеаризации, исключающие необходимость в воспроизведении нелинейных функций, отличающиеся применимостью к широкому классу нелинейных характеристик без ограничения на степень их нелинейности, которые основаны на введении в результат измерения аналитически определяемых и запоминаемых в памяти микропроцессора численных корректирующих поправок для каждого участка разбиения характеристики преобразования ИС. В зависимости от выполняемых вычислительных операций для введения в результат измерения поправок эти способы названы «аддитивный» (суммирование или вычитание), «мультипликативный» (умножение), «аддитивно-мультипликативный» (суммирование и умножение в пределах одного участка), «комбинированный» (в некоторых участках умножение, а в других – суммирование). There are technological, constructive, circuit, structural, structural-algorithmic and algorithmic methods of linearizing the MS transformation characteristic [1,2,3,4]. Only algorithmic methods based on the processing of measurement information obtained from the measuring system (MS) can meet the requirements for linearization requirements, such as eliminating the need for using high-precision model measures and not involving the measured value from the input of the MS and interference in the structure and principles of their construction. Known algorithmic linearization methods require reproduction of a non-linear function, an inverse of the MS transformation function, or a non-linear correction function. The article considers the proposed methods of linearization excluding the need to reproduce nonlinear functions that differ in their applicability to a wide class of nonlinear characteristics, without limiting the degree of their nonlinearity, which are based on the introduction of analytically determined and memorized microprocessor numerical corrections into the measurement result for each section of the fragmentation of the MS transformation characteristic. Depending on the carried out computational operations, these methods are called “additive” (summation or subtraction), “multiplicative” (multiplication), “additive-multiplicative” (summation and multiplication within one section), “combined: (in some sections multiplication, and in others-summation). |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2018-12-10
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/13157
10.18372/2306-1472.76.13157 |
|
| Source |
Proceedings of the National Aviation University; Том 76, № 3 (2018); 62-66
Вестник Национального авиационного университета; Том 76, № 3 (2018); 62-66 Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 76, № 3 (2018); 62-66 |
|
| Language |
en
|
|
| Rights |
// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). |
|