NAU Harvester System
FEATURES OF COMMUNICATIVE INTERACTION OF PILOTS IN THE PROCESS OF SOLUTION OF PROBLEM SITUATIONS AS COMPONENT OF PROFESSIONAL READINESS
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
FEATURES OF COMMUNICATIVE INTERACTION OF PILOTS IN THE PROCESS OF SOLUTION OF PROBLEM SITUATIONS AS COMPONENT OF PROFESSIONAL READINESS
ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІЛОТІВ У ПРОЦЕСІ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ |
|
| Creator |
Задкова, О. В.
Бродова, О. |
|
| Subject |
aviation; flight safety; professional pilot training; future pilots; communicative skills; readiness; human factor; reliability
— авіація; безпека польотів; професійна підготовка пілотів; майбутні пілоти; комунікативні уміння; готовність; людський чинник; надійність. 629.7.072.8 |
|
| Description |
The topical problems of professional training of the civil aviation flight team ensuring flight safety are covered in this article. The aviation accidents statistics indicate that the vast majority of them are caused by a human factor. Modern aviation engineering capabilities determine the necessity of optimization of the aviation personnel training. Since the level of flight team training is one of the key indicators of reliable operation of the air and transport system. However, the key problem associated with the human factor is the problem of readiness of the airman for professional activity including the reliability of knowledge, skills and abilities in normal and extreme conditions. There has been presented the concept of the structure of professional readiness of a pilot that includes nine blocks. There has been clarified the concept of readiness of future pilots for solving problem situations. The article also considers the peculiarities of the professional activity of the flight team. There has been specified the importance of preparing future pilots for activity in special flight situations. At the same time, there has been emphasized the interaction between crew members meaning the well-directed formation of communicative skills of pilots for effective communication during aircrafts flight operation. There has been given the definition of ‘future pilots communicative skills'. There has been determined the place of communicative skills of pilots and readiness for solving problem situations in the process of professional activity within the structure of professional readiness of a pilot. It has been noted that such communicative traits of a pilot, as the ability to get on well with people, tactfulness, outspokenness, good verbal abilities, etc. fall into the social and psychological profile, as well as heuristic components of the activity related to readiness of solving problem situations that may occur during the aircraft flight operation. The authors have stated the objective of the flight team professional training as a set of specially-used effective forms and means of teaching communication.
Стаття присвячена актуальній проблемі професійної підготовки льотного складу цивільної авіації з метою забезпечення безпеки польотів. Статистика авіаційних подій свідчить про те, що переважна їх кількість пов’язана з людським чинником Сучасні можливості авіаційної техніки обумовлюють необхідність оптимізації професійної підготовки авіаційного персоналу. При цьому, основною проблемою, що пов'язана з людським чинником, виступає проблема готовності авіафахівця до професійної діяльності, яка включає надійність знань, навичок і умінь у звичайних і екстремальних умовах. Наведено структуру професійної готовності пілота, яка включає в себе дев’ять блоків складових. Уточнено поняття готовності майбутніх пілотів до вирішення проблемних ситуацій. В статті також звертається увага на особливості професійної діяльності льотного складу. Зазначається важливість підготовки майбутніх пілотів до дій в особливих ситуаціях польоту. При цьому, головний акцент зроблено на взаємодії членів екіпажу, яка передбачає цілеспрямоване формування комунікативних умінь пілотів задля ефективного спілкування в процесі льотної експлуатації повітряних суден. Наведена дефініція «комунікативні уміння майбутніх пілотів». Визначено місце комунікативних умінь пілотів та готовності до вирішення проблемних ситуацій професійної діяльності в структурі професійної готовності пілота. Авторами окреслено мету професійної підготовки льотного складу, яка визначається як сукупність спеціально долучених ефективних форм та засобів навчання комунікації, інтегративна дія яких під час їхнього функціонування націлена на формування єдиного концентрованого результату: професійної надійності майбутнього пілота в звичайному та екстремальному режимах діяльності. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— |
|
| Date |
2018-09-05
|
|
| Type |
Рецензована стаття
|
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/12906
|
|
| Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 12 (2018); 43-47
Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 12 (2018); 43-47 Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 12 (2018); 43-47 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|