Record Details

EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION: SCIENTIFIC APPROACHES TO THE STRUCTURE

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION: SCIENTIFIC APPROACHES TO THE STRUCTURE
ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ
 
Creator Іванова, Т. В.; Національний авіаційний університет
 
Subject educational environment of the university, structural properties, structure of the educational environment of the university, components of the educational environment of the university

освіта; екологічна освіта; екологічна компетентність; екологічна політика; екологічна свідомість, сталий розвиток.
378:504(374)
 
Description The article deals with the educational environment of higher educational institutions in the context of system approach in accordance with the indicators characterizing the system as an object of knowledge (integrity, structuring, hierarchy). The author focuses on the structure, i.e. on the definition of the composition, structure and organization of elements and parts of the system, identifying the leading interactions between them in the context of the educational environment of the university. The table provides various scientific approaches to the definition of the educational environment of the university. They proved not to deny each other, but only present different aspects of the studied phenomenon. Their analytical generalization is presented. The author’s structure of the educational environment of the university, which contains the strategic, socio-cultural, personal, value-semantic, subjective-business, communicative and technological component is presented
У статті досліджено проблеми екологічної освіти, як невід’ємної умови досягнення збалансованого, сталого розвитку держави. Для формування світогляду, екологічної свідомості та культури у статті розглянуто безперервний комплексний процес основних компонентів: екологічні знання, екологічне мислення, екологічний світогляд, екологічна етика та екологічна культура. Розробка наукових основ неперервної екологічної освіти передбачає: поступове поетапне реформування екологічної освіти та виховання особистості на наукових і духовних принципах; формування екологічної культури новим екологічним світоглядом; аналізу міжнародних зв’язків і співробітництва у галузі екологічної освіти і науки охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, збереження біосфери і цивілізації; розв’язання  екологічних проблем в цілому,  що передбачає діяльність громадських організацій природоохоронного спрямування, та як наслідок підготовку здобувачів вищої освіти з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і культури.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor

 
Date 2017-12-12
 
Type Рецензована стаття
 
Format application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/12553
 
Source Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 11 (2017); 58-61
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 11 (2017); 58-61
Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 11 (2017); 58-61
 
Language uk
 
Rights Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ