Social engineering as a method of information and telecommunication systems intelligence
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
Social engineering as a method of information and telecommunication systems intelligence
Социальная инженерия как метод разведки информационно-телекоммуникационных систем Соціальна інженерія як метод розвідки інформаційно-телекомунікаційних систем |
|
Creator |
Бурячок, Володимир Леонідович
Корченко, Олександр Григорович; Національний авіаційний університет Бурячок, Лідія Володимирівна; Воєнно-дипломатична академія |
|
Subject |
Information Security
social engineering; cyber intelligence; information and telecommunication systems intelligence; ІТS intelligence; cyberspace UDC 004.056 Информационная безопасность социальная инженерия; кибберразведка; кибберразведка в информационно-телекоммуникационных системах; разведка ИТС; киберпростаранство; кибернетическое пространство УДК 004.056 Інформаційна безпека соціальна інженерія; кіберрозвідка; кіберрозвідка в інформаційно-телекомунікаційних системах; розвідка ІТС; кіберпростір; кібернетичний простір УДК 004.056 |
|
Description |
The rapid technological development of information society that circulates, accumulates and is processed in information and cyberspace leads to the increase of information. This process requires the development of new (improving existing) strategies and methods for searching and collecting information in an open, relatively open closed electronic sources. The solution of these tasks is possible within such a promising activity, as information and telecommunication systems (ІТS) intelligence, integrated research that neither domestic nor foreign specialists until this time wasn’t conducted. On the basis of the analysis of open sources there were revealed the main aspects, features, techniques and methods of ITS intelligence and determined that it would be recognized as the most effective means of identifying, preventing, countering and dealing with a variety of cyber intrusions and threats. The most effective and powerful way of ITS intelligence in the nearest futures will definitely stay the cyber intelligence, is designed to search and collect information, especially in the Internet, and the most effective is a method of social engineering designed to organize an access to the most protected information resources.
Стремительное технологическое развитие информационного общества ведет к росту объема информации, которая циркулирует, накапливается и обрабатывается в информационном и киберпространствах. Это требует разработки новых (совершенствование существующих) способов и методов поиска и сбора информации в открытых, относительно открытых закрытых электронных источниках. Решение этих задач возможно в рамках такого перспективного вида деятельности, как разведка информационно-телекоммуникационных систем (ИТС), до сих пор не проводилось комплексное исследование ни отечественными, ни зарубежными специалистами. На основании анализа открытых источников раскрыты основные аспекты, особенности, способы и методы проведения разведки ИТС и определено, что она будет признана эффективным средством выявления, профилактики, противодействия и борьбы с самыми разнообразными кибернетическими вмешательствами и угрозами. Констатировано, что наиболее действенным и мощным способом разведки ИТС на ближайшую перспективу будет оставаться киберразведка, предназначеная для поиска и сбора информации прежде всего в Internet, а наиболее результативным - метод социальной инженерии, предназначенный для организации доступа к любым защищенных информационных ресурсов. Стрімкий технологічний розвиток інформаційного суспільства веде до зростання обсягу інформації, що циркулює, накопичується та обробляється в інформаційному і кіберпросторах. Це потребує розроблення нових (удосконалювання існуючих) способів і методів пошуку та збору інформації у відкритих, відносно відкритих закритих електронних джерелах. Вирішення цих завдань можливо в межах такого перспективного виду діяльності, як розвідка інформаційно-телекомунікаційних систем (ІТС), комплексного дослідження якого ні вітчизняними, ні зарубіжними фахівцями до цього часу не проводилось. На підставі аналізу відкритих джерел розкрито основні аспекти, особливості, способи і методи проведення розвідки ІТС та визначено, що вона буде визнана найефективнішим засобом виявлення, профілактики, протидії та боротьби з найрізноманітнішими кібернетичними втручаннями і загрозами. Констатовано, що найбільш дієвим і потужним способом розвідки ІТС на найближчу перспективу залишатиметься кіберрозвідка, призначена для пошуку та збору розвідувальної інформації передусім у Internet, а найбільш результативним – метод соціальної інженерії, призначений для організації доступу до будь-яких найзахищеніших інформаційних ресурсів. |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— — |
|
Date |
2012-12-15
|
|
Type |
—
— — |
|
Format |
application/pdf
|
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ZI/article/view/3471
10.18372/2410-7840.14.3471 |
|
Source |
Ukrainian Information Security Research Journal; Том 14, № 4 (57) (2012); 5-12
Защита информации; Том 14, № 4 (57) (2012); 5-12 Захист інформації; Том 14, № 4 (57) (2012); 5-12 |
|
Language |
uk
|
|
Rights |
Authors who publish with this journal agree to the following terms: Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
Авторы, публикующие в данном журнале, соглашаются со следующим: Авторы сохраняют за собой авторские права на работу и предоставляют журналу право первой публикации работы на условиях лицензии Creative Commons Attribution License, которая позволяет другим распространять данную работу с обязательным сохранением ссылок на авторов оригинальной работы и оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы сохраняют право заключать отдельные контрактные договоронности, касающиеся не-эксклюзивного распространения версии работы в опубликованном здесь виде (например, размещение ее в институтском хранилище, публикацию в книге), со ссылкой на ее оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы имеют право размещать их работу в сети Интернет (например в институтском хранилище или персональном сайте) до и во время процесса рассмотрения ее данным журналом, так как это может привести к продуктивному обсуждению и большему количеству ссылок на данную работу (См. The Effect of Open Access). Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). |
|