Record Details

Виявлення в аудіосигналах прихованих повідомлень, вкраплених за допомогою програми S-TOOLS

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Виявлення в аудіосигналах прихованих повідомлень, вкраплених за допомогою програми S-TOOLS
Detection of hidden messages that are embedded in the audio signals using s-tools
Выявление в аудиосигналах скрытых сообщений, внедренных с помощью программы S-Tools
 
Creator Кошкіна, Наталія Василівна; Інсти­тут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України.
 
Subject Інформаційна безпека
інформаційна безпека; аудіостеганоаналіз; S-Tools; статистика; лінійне передбачення; метод опорних векторів
УДК 004.056; 004.415.24
Information Security
information security; audio steganalysis; S-Tools; statistics; linear prediction; support vector machine
UDK 004.056; 004.415.24
Информационная безопастность
информационная безопастность; аудиостеганоанализ; S-Tools; статистика; линейное предсказание; метод опорных векторов
УДК 004.056; 004.415.24
 
Description За допомогою сучасних стеганографічних методів можливі різні варіанти організації прихованих каналів комунікації під час обміну типової інформацією, що не привертає уваги. Але така форма комунікації є проблемою для інформаційної безпеки держави та різних організацій, оскільки може бути використаною для звершення протиправних дій. Доступність, поширення та вдосконалення стеганографічних програмних продуктів і технологій спричинили суттєве зростання інтересу до методів виявлення стеганоконтейнерів, зокрема стеганоаудіосигналів. В роботі досліджено ефективність методу стеганоаналізу аудіосигналів, який базується на явищі «від’ємного резонансу» для виявлення стеганоконтейнерів, що створені програмою S-Tools. Визначені важливі залежності методу: залежність точності стеганоаналізу від кількості елементів в навчальній вибірці SVM; від способу формування навчальної вибірки; від наповненості стегано-контейнерів. Також у роботі визначені відрізняючі статистики для S-Tools, оцінено роль стеганоключа та кожного елементу характери­стичних векторів сигналів. Виконані дослідження дозволили покращити оцінки точності методу та визначити його ефективність в різних умовах стеганоаналізу.
There are a lot of variants of the covert communication channels formation during transmitting an usual, non- suspicious data that are possible with using current steganography methods. But these forms of communications are the problem for the state security, as well as for various organizations because they could be used for an illegal activities. Accessibility, spreading and improvement of steganography software and technologies led to a significant increase of interest to the steganographic detection methods in a cover media, in particular, in an audio signals. In this paper was investigated the effectiveness of the audio steganalysis method that based on the "negative resonance" phenomenon for detecting the stego signals, formed by program S-Tools. The important relations of this method were found: the dependence of steganalysis accuracy on the amount of elements in the SVM training set; on the method of training set forming; on steganographic capacity of the stego signals. Also in this paper were found distinguishing statistics for the S-Tools and the roles of the stegokey and of each elements of the signals characteristic vectors have been evaluated. This research allows the improvement of the estimates of accuracy of the method and allows to find their effectiveness in the different steganalysis conditions.
С помощью современных стеганографических методов возможны различные варианты организации скрытых каналов коммуникации в процессе обмена типичными, не привлекающими внимания, данными. Но такая форма коммуникации представляет проблему для информационной безопасности государства, а также различных организаций, поскольку может быть использована для осуществления незаконных действий. Доступность, распространение и усовершенствование стеганографических программных продуктов и технологий повлекли за собой существенное возрастание интереса к методам выявления стеганоконтейнеров, в частности, стегано-аудиосигналов. В работе рассмотрен стеганоаналитический метод, базирующийся на явлении «отрицательного резонанса». Исследована его эффективность при обнаружении аудио-стеганоконтейнеров, созданных с помощью программы S-Tools. Выявлены важные зависимости метода: зависимость точности стеганоанализа от количества элементов в обучающей выборке SVM; от способа формирования обучающей выборки; от наполненности стеганоконтейнеров. Также в работе определены отличающие статистики для S-Tools, оцененароль стеганоключа и каждого элемента характеристических векторов сигналов. Выполненные исследования позволили улучшить оценки точности метода и определить его эффективность в разных условиях стеганоанализа.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor —
—
—
 
Date 2013-12-20
 
Type —
—
—
 
Format application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ZI/article/view/5715
10.18372/2410-7840.15.5715
 
Source Ukrainian Information Security Research Journal; Том 15, № 4 (2013); 316-326
Защита информации; Том 15, № 4 (2013); 316-326
Захист інформації; Том 15, № 4 (2013); 316-326
 
Language uk
 
Rights Authors who publish with this journal agree to the following terms: Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
Авторы, публикующие в данном журнале, соглашаются со следующим: Авторы сохраняют за собой авторские права на работу и предоставляют журналу право первой публикации работы на условиях лицензии Creative Commons Attribution License, которая позволяет другим распространять данную работу с обязательным сохранением ссылок на авторов оригинальной работы и оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы сохраняют право заключать отдельные контрактные договоронности, касающиеся не-эксклюзивного распространения версии работы в опубликованном здесь виде (например, размещение ее в институтском хранилище, публикацию в книге), со ссылкой на ее оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы имеют право размещать их работу в сети Интернет (например в институтском хранилище или персональном сайте) до и во время процесса рассмотрения ее данным журналом, так как это может привести к продуктивному обсуждению и большему количеству ссылок на данную работу (См. The Effect of Open Access).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ