Record Details

Вплив глобалізації на кримінальне законодавство України

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Вплив глобалізації на кримінальне законодавство України
Влияние глобализации на уголовное законодательство Украины
THE IMPACT OF GLOBALIZATION ON THE PENAL LEGISLATION OF UKRAINE
 
Creator Lykhova, Sophia; National Aviation University, Kyiv, Ukraine
 
Subject —
гармонізація; імплементація; конвенційні злочини; кримінальна відповідальність; юридична особа
316.422:343(045)
—
гармонизация; имплементация; конвенционные преступления; уголовная ответственность; юридическое лицо
316.422:343(045)
—
conventional crimes; criminal liability; harmonization; implementation legal person
316.422:343(045)
 
Description Мета: Метою даного дослідження є глобалізація, яка зачіпає всі верстви українського суспільства, науку, зокрема, науку кримінального права, законодавчий процес та практику регуляторної політики. Глобалізація в галузі кримінального права, на наш погляд, проявляється в процесі гармонізації законодавства, яке спрямоване на наближення і коригування нормативних правових приписів для досягнення міжнародних, європейських і національних правових норм. Узгодження допомагає в досягненні взаємної згоди для правових систем або їх структурних частин в межах певної спільноти. Методи: Основним методом уніфікації законодавства є систематизація норм національного законодавства, реалізація правових положень міжнародного права у внутрішньому законодавстві і його адаптація до міжнародних вимог. Слід особливо відзначити такі методологічні основи гармонізації як єдність, цілісність, пропорційність, узгодженість і сучасний досвід. Результати: Показано, що існує багато проблем щодо глобалізації саме в галузі кримінального законодавства. Особливу увагу приділено проблемі реалізації норм про кримінальну відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень у вітчизняному законодавстві. Автор доходить висновку, що реалізація цієї ідеї є небажаною і недоцільною в сучасних умовах через принцип індивідуальної і винної відповідальності, який слід розглядати як важливе досягнення людської цивілізації. Обговорення: На нашу думку, ми повинні досліджувати конкретні правові системи окремих країн, а не англо-саксонську правову систему або романо-германську правову систему права в цілому. Крім того, поняття, яке використовується для позначення терміна «сім'я права» необхідно ретельно вивчити. Адже існують певні спільні характеристики деяких правових систем в різних країнах. В той же час ці характеристики можуть бути присутніми або можуть бути відсутніми у певній правовій системі кожної країни. Цій проблемі приділяється значна увага в роботах вітчизняних вчених в галузі кримінального права і порівняльного правознавства Ю. Бауліна, В. Грищука, В. Тихого, В. Тулякова і т.д. Але існують не вирішені проблеми, пов'язані з інститутом кримінальної відповідальності юридичних осіб, покараннями, інститутом інших заходів правового впливу, що мають зазнати значних змін під впливом процесу глобалізації.
Цель: Целью данного исследования является глобализация, которая затрагивает все слои украинского общества, науку, в частности, науку уголовного права, законодательный процесс и практику регуляторной политики. Глобализация в области уголовного права, на наш взгляд, проявляется в процессе гармонизации законодательства, которое направлено на приближение и корректировку нормативных правовых предписаний для достижения международных, европейских и национальных правовых стандартом. Согласование помогает в достижении взаимного соответствия правовых систем или их структурных частей в пределах определенного сообщества. Методы: Основным методом унификации законодательства является систематизация норм национального законодательства, реализация правовых положений международного права во внутреннем законодательстве и его адаптация к международным требованиям. Следует особо отметить такие методологические основы гармонизации как единство, целостность, пропорциональность, согласованность и современный опыт. Результаты: Показано, что существует много проблем в сфере глобализации именно в области уголовного законодательства. Особое внимание в отечественном законодательстве уделено проблеме реализации норм об уголовной ответственности юридических лиц за совершение коррупционных правонарушений. Автор приходит к выводу, что реализация этой идеи является нежелательной и нецелесообразной в современных условиях в связи с существованием принципа индивидуальной и виновной ответственности, который следует рассматривать как важное достижение человеческой цивилизации. Обсуждение: По нашему мнению, мы должны исследовать конкретные правовые системы отдельных стран, а не англо-саксонскую правовую систему или романо-германскую правовую систему права в целом. Кроме того, понятие, используемое для обозначения термина «семья права» необходимо тщательно изучить. Ведь существуют определенные общие характеристики некоторых правовых систем в разных странах. В то же время, эти характеристики могут присутствовать или могут отсутствовать в определенной правовой системе каждой страны. Этой проблеме уделяется значительное внимание в работах отечественных ученых в области уголовного права и сравнительного правоведения Ю. Баулина, В. Грищука, В. Тихого, В. Тулякова и т.д.  Существующие нерешенные проблемы, связанные с институтом уголовной ответственности юридических лиц, наказаниями, институтом других мер правового воздействия, должны претерпеть значительные изменения под влиянием процесса глобализации.
Purpose: The aim of this study is globalization, which affects all sectors of Ukrainian society, science, the development of science of criminal law, the legislative process and practice of regulatory policy. Globalization in criminal law in our opinion reveals in the process of harmonization of legislation, which is directed to the approaching and adjustment of normative legal precepts for the achievement of international, European and national legal standards. The harmonization helps in achieving of mutual consent for legal systems or for their structural parts within certain community. Methods: The main methods of unification in law are systematization of rules of national legislation, the implementation of legal propositions of international law into domestic legislation and its adaptation to international requirements. It should be highlighted such methodological reasons for harmonization as unity, integrity, proportionality, coherence and excellence. Results: It is shown that there are many problems of globalization in the criminal legislation area. Particular attention is paid to the problem of implementation of rules of criminal liability for legal persons for corruption offenses into domestic law. It is concluded that realization of this idea is impossible and inappropriate in present conditions because of the principle of individual and guilty liability, which should be considered as the important achievement of human civilization. Discussion: In our opinion we should investigate concrete legal systems of single countries instead of investigation of Anglo-Saxon legal system or Romano-Germanic system of law. Also the concept which used to understand as “family of law” should be scrutinized as some specifications of certain legal systems in different countries. Those specifications could be present or could be absent in certain legal system of each country. This issue is given much attention in the work of local scientists in the field of criminal law and comparative law Y. Baulin, V. Grischuk, V. Tihiy, V. Tuliacov, etc. But the unresolved problems related institute of criminal liability of legal persons, penalties, institute of measures of legal influence and others that have undergones significant changes under the influence of globalization.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor —
—
—
 
Date 2016-11-14
 
Type —
—
—
 
Format application/pdf
application/pdf
application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/10922
10.18372/2306-1472.68.10922
 
Source Proceedings of the National Aviation University; Том 68, № 3 (2016); 125-132
Вестник Национального авиационного университета; Том 68, № 3 (2016); 125-132
Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 68, № 3 (2016); 125-132
 
Language en
 
Rights // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ