NAU Harvester System
Новітня театрознавча парадигма та родожанрові трансформації в сучасній драматургії («In-yer-face theatre», «Pokolenie porno», «Новая драма»)
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Новітня театрознавча парадигма та родожанрові трансформації в сучасній драматургії («In-yer-face theatre», «Pokolenie porno», «Новая драма»)
Новейшая театроведческая парадигма и родожанровые трансформации в современной драматургии («In-yer-face theatre», «Pokolenie porno», «Новая драма») Modern theatre science paradigm and transformation of modes and genres in modern dramaturgy («In-yer-face theatre», «Pokolenie porno», «Новая драма») |
|
| Creator |
ЗАКАЛЮЖНИЙ, Л.; Національний авіаційний університет
|
|
| Subject |
драма; театр; драматичний текст; театральний текст; інтермедіальність; постдраматичний театр
УДК 82.0-2 драма; театр; драматический текст; театральный текст; интермедиальность; постдраматический театр УДК 82.0-2 drama; theatre; dramatic text; theatrical text; intermediality; postdramatic theatre UDC 82.0-2 |
|
| Description |
У статті розглянуто вплив новітньої театрознавчої парадигми, запропонованої німецьким ученим Г.-Т. Леманном у праці «Постдраматичний театр», на інтермедіальні процеси в британській («In-Yer-Face Theatre»), польській («Pokolenie Porno») і російській («Новаядрама») драматургії 1990-х–2000-х рр. Актуальність роботи зумовлена необхідністю компаративістського дослідження трьох різних національних варіантів «нової драми» з огляду на родоанровітрансформації, викликані зверненням сучасних авторів до перформансу, живопису, музики, кіно, телебачення, нових медіа, а отже – еволюцію драми від вербальності до перформативності
В статье рассмотрено влияние новейшей театро ведческой парадигмы, предложенной Х.-Т. Леманом в работе «Пост драматический театр», на интермедиальные процессы в британской («In-Yer-FaceTheatre»), польской («Pokolenie Porno») и российской («Новая драма») драматургии 1990-х–2000-х гг. Актуальность работы обусловлена необходимостью компаративистского исследования трех разных национальных вариантов «новой драмы» в связи с родожанровыми трансформациями, происходящими вследствие обращения современных авторов к перформансу, живописи, музыке, кино, телевидению, новым медиа, а следовательно – с эволюцией драмы от вербальности к перформативности The phenomenon «new writing» has been brought to life in the Europeandrama at the turn of XX–XXI centuries. It is linked to the British «In-Yer-Face Theatre» and its Polish («Pokolenie Porno») and Russian («NovayaDrama») revisions that has been under a heavy influence of the new theatrescience paradigm expressed by Hans-Thies Lehmann in his «PostdramaticTheatre». Therefore literature specialists face a pressing question of thecorrelation between the modern drama and theatre in terms of a gradual«separation» of the text and theatre, which began by H.-T. Lehmann in thesecond part of the XX century. Moreover there is an obvious need for theintegrated comparative studies based on the three national versions of «newwriting», though their affinity has long been noticed. It has beenH.-T. Lehmann who tries to capture and revisit the avant-garde artistic trends ofthe modern theatre through the scene practice analysis of the works ofAnatoly Vasiliev, Robert Wilson, Jerzy Grotowski, Tadeusz Kantor,Robert Lepazh and others in his famous theatre science study. H.-T. Lehmann singles out the rejection of textocentrism, in other words the loss by the text ofits dominant function that dictate and correlate all others, as the key differencebetween postdramatic theatre and all previous theatrical forms. Thepostdramatic theatre has the text as equal element of the musical, visual ormimical whole and interacts actively with plastic art and media. H.-T. Lehmannshifts the emphasis from the «literary text» to «stage text» while studying theWestern theatrical experience of the last decades. He insists that «literary text»can be and should be dropped revisiting the ritual as the performance act.The artistic experiments of the modern playwrights are not limited to thestudy of genesis of violence in society, «hyper-aturalism», everyday topics orthe usage of verbatim technique despite the genetic interrelation between «In-Yer-Face Theatre» (Sarah Kane, Mark Ravenhill, Martin McDonagh),«Pokolenie Porno» (Krzysztof Bizio, Michał Walczak, Pavel Jurek) and«Novaya Drama» (Vyacheslav Durnenkov and Mikhail Durnenkov, MaksimKurochkin, Mikhail Ugarov). Another tendency in the dramaturgy of 90s–2000s has been appealing to plastic arts, performance, music, cinema, TV andso-called new media realized together with default ways of stage projection ofthe dramatic text. In the meantime the mode and genre transformationshappening in the process of the interaction of the extra-artistic discourses arerelated to the postdramatic theatre challenges |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2015-12-21
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/go/article/view/9593
10.18372/2520-6818.32.9593 |
|
| Source |
Humanitarian Education in Technical Universities; № 32 (2015); 134-144
Гуманитарное образование в технических высших учебных заведениях; № 32 (2015); 134-144 Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах; № 32 (2015); 134-144 |
|
| Language |
uk
|
|