Record Details

UREA HIGH TEMPERATURE GREASE FOR AIRCRAFT

Наукові журнали Національного Авіаційного Університету

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title UREA HIGH TEMPERATURE GREASE FOR AIRCRAFT
Высокотемпературная полимочевинная смазка для авиационной техники
Високотемпературне уреатне мастило для авіаційної техніки
 
Creator Zheleznyi, Leonid; Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, NAS of Ukraine
Veligorska, Iuliia; PE "West-Inos"
Venger, Irina; Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, NAS of Ukraine
Papeikin, Oleksii; Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, NAS of Ukraine
 
Subject —
aviation grease; isocyanate; amine; urea thickener; thermooxidative stability; tribological characteristics
665.765-404.9.033
—
665.765-404.9.033
авиационная смазка; амин; изоцианат; мочевинный загуститель; термоокислительная стабильность; трибологические характеристики
—
авіаційне мастило; амін; ізоціанат; сечовинний загусник; термоокиснювальна стабільність; трибологічні характеристики
665.765-404.9.033
 
Description Purpose: The research results of the synthesis of multipurpose urea grease are based on synthetic oils for use in a wide temperature range, suitable for use in aviation engineering. Methods: The interaction of polyisocyanate with octadecylamine and benzylamine in a mixture of polyalphaolefin oil with pentaerythritol esters and fatty acids of the C5-C9 fraction was synthesized polyurea – thickener of urea greases. Its structure was established by IR spectroscopy. The method of derivational analysis was used to determine the upper temperature limit of grease application. The properties of grease are investigated by standard methods. Results: IR spectra of urea grease indicate that was applied for the synthesis of the thickener the ratio of reagents, leads to their full consumption during the reaction and allows to obtain urea with the maximum output. The nature of the curves of differential thermal analysis and thermogravimetry indicates that the upper temperature limit for the application of urea grease made on a mixture of synthetic oils is at 200 °C. It is established that the synthesis temperature and the ratio of the components of the thickener determine the thermal, rheological and mechanical properties of the system. By varying the molar ratio of the components of the urea thickener, it was possible to create a mechanical and colloidal stable lubricanting composition. The grease does not freeze to minus 50 °C, which is confirmed by the low viscosity at this temperature and the value the starting and the running torque of rotation of bearing. Applications of a multifunctional additive package allowed to enter a new qualitative level of tribological characteristics and resistance to oxidative conversions. Discussion: Researches shown that the properties of urea grease depend on not only on the nature and the ratio of the components of the urea thickener and the parameters of the process of its synthesis, but also on the balance of the lubricating composition as a whole with properly selected base oils and an additive package. The developed product with a high level of tribological, antioxidant and ecological characteristics meets the modern requirements for aviation greases and can be recommended for using in harsh operating conditions over a wide temperature range.
Цель: Представлены результаты исследований особенностей синтеза многоцелевой уреатной смазки на синтетических маслах для широкого температурного диапазона применения, пригодной для использования в авиационной технике. Методы: Взаимодействием полиизоцианата с октадециламином и бензиламином в смеси полиальфаолефинового масла с эфирами пентаэритрита и жирных кислот фракции С5-С9 синтезировано полимочевину – загуститель уреатных смазок. Ее строение установлено методом ИК-спектроскопии. Для определения верхнего температурного предела применения смазки использован метод дериватографического анализу. Свойства смазки исследованы стандартными методами. Результаты: ИК-спектры уреатной смазки свидетельствуют, что примененное для синтеза загустителя соотношение реагентов приводит к полному их расходованию в ходе реакции и позволяет получить мочевину с максимальным выходом. Характер кривых дифференциального термического анализа и термогравиметрии указывает, что верхний температурный предел применения уреатной смазки, изготовленной на смеси синтетических масел, находится на уровне 200 оС. Установлено, что температура синтеза и соотношение компонентов загустителя определяют термические, реологические и механические свойства системы. Вариируя мольным соотношением компонентов мочевинного загустителя, удалось создать механически и коллоидно стабильную смазочную композицию. Смазка не замерзает до минус 50 оС, что подтвердждается низкой вязкостью при этой температуре и величиной начального и установившегося крутящих моментов вращения подшипника. Применения многофункционального пакета присадок позволило вийти на новый качественный уровень по трибологическим характеристиками и стойкостью к окислительным преобразованиям. Обсуждение: Исследования показали, что свойства уреатной смазки зависят не только от природы и соотношения компонентов мочевинного загустителя и параметров процесса его синтеза, но и от сбалансированности смазочной композиции в целом с правильно подобранными базовыми маслами и пакетом присадок. Разработанный продукт с высоким уровнем трибологических, антиокислительных и экологических характеристик соответствует современным требованиям к авиационным смазкам и может быть рекомендован для применения в жестких условиях эксплуатации в широком температурном диапазоне.
Мета: Представлені результати досліджень особливостей синтезу багатоцільового уреатного мастила на синтетичних оливах для широкого температурного діапазону застосування, придатного для використання у авіаційній техніці. Методи: Взаємодією поліізоціанату з октадециламіном та бензиламіном у суміші поліальфаолефінової оливи з естерами пентаерітриту і жирних кислот фракції С5-С9 синтезовано полісечовину – загусник уреатних мастил. Її будова встановлена методом ІЧ-спектроскопії. Для визначення верхньої температурної межі застосування мастила використано метод дериватографічного аналізу. Властивості мастила досліджені стандартними методами. Результати: ІЧ-спектри уреатного мастила засвідчили, що застосоване для синтезу загусника співвідношення реагентів призводить до повного їх витрачання у ході реакції та дозволяє одержати сечовину з максимальним виходом. Характер кривих диференціального термічного аналізу та термогравіметрії вказує, що верхня температурна межа застосування уреатного мастила, виготовленого на суміші синтетичних олив, знаходиться на рівні 200 оС. Встановлено, що температура синтезу і співвідношення компонентів загусника визначають термічні, реологічні та механічні властивості системи. Варіюючи мольним співвідношенням компонентів сечовинного загусника, вдалося створити механічно та колоїдно стабільну мастильну композицію. Мастило не застигає до мінус 50 оС, що підтверджується низькою в’язкістю за цієї температури та величиною крутних моментів на початку та за сталого обертання підшипника. Застосування багатофункціонального пакету присадок дозволило вийти на новий якісний рівень за трибологічними характеристиками і стійкістю до окиснювальних перетворень. Обговорення: Дослідження засвідчили, що властивості уреатного мастила залежать не тільки від природи і співвідношення компонентів сечовинного загусника та параметрів процесу його синтезу, але й від збалансованості мастильної композиції в цілому з правильно підібраними базовими оливами та пакетом присадок. Розроблений продукт з високим рівнем трибологічних, антиокислювальних та екологічних характеристик відповідає сучасним вимогам до авіаційних мастил і може бути рекомендований для застосування в жорстких умовах експлуатації в широкому температурному діапазоні.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor —
—
—
 
Date 2017-11-13
 
Type —
—
—
 
Format application/pdf
application/pdf
application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/11987
10.18372/2306-1472.72.11987
 
Source Proceedings of the National Aviation University; Том 72, № 3 (2017); 71-77
Вестник Национального авиационного университета; Том 72, № 3 (2017); 71-77
Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 72, № 3 (2017); 71-77
 
Language en
 
Rights // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
 

Технічна підтримка: НДІІТТ НАУ