NAU Harvester System
Аналіз загроз та механізмів забезпечення інформаційної безпеки в сенсорних мережах
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
Аналіз загроз та механізмів забезпечення інформаційної безпеки в сенсорних мережах
Research and classification of information security mechanisms in sensor networks Исследования и классификация механизмов обеспечения информационной безопасности в сенсорных сетях |
|
| Creator |
Корченко, Олександр Григорович; Національний авіаційний університет
Алєксандер, Марек Богуслав; Державна вища технічна школа у Новому Сончі Одарченко, Роман Сергійович; Національний авіаційний університет Наджі, Абду Ахмад Алі; Національний авіаційний університет Петренко, Олена Юріївна; Національний авіаційний університет |
|
| Subject |
Інформаційна безпека
бездротова сенсорна мережа; протокол; технологія ZigBee; трафік; стандарт IEEE 802.15.4; маршрутизація УДК 621.382 (045) Information Security wireless sensor network; protocol; ZigBee technology; IEEE 802.15.4 standard; routing UDC 621.382 (045) Информационная безопасность беспроводная сенсорная сеть; протокол; технология ZigBee; трафик; стандарт IEEE 802.15.4; маршрутизация УДК 621.382 (045) |
|
| Description |
В роботі проаналізовані особливості та перспективи розвитку сучасних безпроводових сенсорних мереж. Розглянуті найбільш популярні стандарти, які використовуються для їх побудови. Наведені основні вимоги до пристроїв, що складають архітектуру сучасних безпроводових сенсорних мереж, зокрема, висока енергоефективність, портативність, автономність. Було розглянуто основні види існуючих мережевих протоколів, що використовуються у сенсорних мережах увідповідності до еталонної моделі взаємодії відкритих систем, зокрема, фізичного, канального, мережевого, транспортного та прикладного рівнів, з огляду на проблеми забезпечення інформаційної безпеки. Було визначено проблемні місцясистем захисту та систематизовано класифікацію різних типів атак на сенсорні мережі. Показано, що основні цілізабезпечення інформаційної безпеки в безпроводових сенсорних мережах можна умовно розділити на першочергові (забезпечення конфіденційності, цілісності, аутентифікації і доступності даних) і другорядні (свіжість даних, самоорганізація,часова синхронізація, захищена локалізація). Це в свою чергу дало змогу запропонувати розширену класифікацію механізмів забезпечення безпеки в них, що дозволяє мінімізувати потенційні збитки від різних типів атак.
The paper analyzed the modern wireless sensor networks characteristics and prospects of development. Considered the most popular standards used for their construction. The basic requirements for the devices that make up the modern architecture of wireless sensor networks, including high energy efficiency, portability, autonomy, ware shown.It was considered the basic types of existing network protocols used in sensor networks according to the reference open systems interconnection model, including physical, data link, network, transport and application levels, related the problems of information security. Were identified problem areas of protection and classification systematically various types of attacks in sensor networks. It is shown that the main objectives of information security in wireless sensor networks can be divided into primary (confidentiality, integrity, authentication and data availability) and minor (fresh data, self-organization, time synchronization, localization protected). This in turn has provided an opportunity to offer enhanced security classification mech-anisms in them, which minimizes potential damage from various types of attacks. В работе проанализированы особенности и перспективы развития современных беспроводных сенсорных сетей. Рассмотрены наиболее популярные стандарты, которые используются для их построения. Приведены основные требования к устройствам, составляющим архитектуру современных беспроводных сенсорных сетей, в частности, высокая энергоэффективность, портативность, автономность. Были рассмотрены основные виды существующих сетевых протоколов, используемых в сенсорных сетях в соответствии с эталонной моделью взаимодействия открытых систем, в частности, физического, канального, сетевого, транспортного и прикладного уровней, учитывая проблемы обеспечения информационной безопасности. Были определены проблемные места систем защиты и систематизировано классификацию различных типов атак на сенсорные сети. Показано, что основные цели обеспечения информационной безопасности в беспроводных сенсорных сетях можно условно разделить на первоочередные (обеспечение конфиденциальности, целостности, аутентификации и доступности данных) и второстепенные (свежесть данных, самоорганизация, временная синхронизация, защищена локализация). Это в свою очередь дало возможность предложить расширенную классификацию механизмов обеспечения безопасности в них, что позволяет минимизировать потенциальные убытки от различных типов атак. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2016-03-25
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ZI/article/view/10112
10.18372/2410-7840.18.10112 |
|
| Source |
Ukrainian Information Security Research Journal; Том 18, № 1 (2016); 48-56
Защита информации; Том 18, № 1 (2016); 48-56 Захист інформації; Том 18, № 1 (2016); 48-56 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Authors who publish with this journal agree to the following terms: Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
Авторы, публикующие в данном журнале, соглашаются со следующим: Авторы сохраняют за собой авторские права на работу и предоставляют журналу право первой публикации работы на условиях лицензии Creative Commons Attribution License, которая позволяет другим распространять данную работу с обязательным сохранением ссылок на авторов оригинальной работы и оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы сохраняют право заключать отдельные контрактные договоронности, касающиеся не-эксклюзивного распространения версии работы в опубликованном здесь виде (например, размещение ее в институтском хранилище, публикацию в книге), со ссылкой на ее оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы имеют право размещать их работу в сети Интернет (например в институтском хранилище или персональном сайте) до и во время процесса рассмотрения ее данным журналом, так как это может привести к продуктивному обсуждению и большему количеству ссылок на данную работу (См. The Effect of Open Access). Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). |
|