АНАЛІЗ СТРУКТУРНО-ГРУПОВОГО I ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІРОКОНДЕСАТУ ТА ЙОГО ПРОДУКТІВ
Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
View Archive InfoField | Value | |
Title |
АНАЛІЗ СТРУКТУРНО-ГРУПОВОГО I ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІРОКОНДЕСАТУ ТА ЙОГО ПРОДУКТІВ
Research of group and chemical composition of pyrocondensate and its products Aнализ структурно-группового и химического состава пірокондесата и его продуктов |
|
Creator |
Запорожець, О.І.; Національний авіаційний університет
Вовк, О.О.; Національний авіаційний університет Нікітченко, Ю.С.; Національний авіаційний університет |
|
Subject |
абсорбційна хроматографія; алкани; бензол; відпрацьовані покришки; нафтени; піропродукти
adsorption chromatography; alkanes; benzenes; naphthenes; pyro-products; scrap tires; treatment абсорбционная хроматография; алканы; бензол, нафтены; отработанные покрышки; пиропродукты |
|
Description |
Наведено результати дослідження структурно-групового та хімічного складу піроконденсату та продуктів, отриманих методом атмосферної ректифікації піропродукту. Визначено перспективні напрями екологічної та безпечної реалізації рідкого продукту переробки відходів.
Identity of physical-chemical properties of pyrocondensate with properties of oil-derived products is a reason of erroneous assumption about possible spheres of its application. For example, most spreaded application is like a substitution of heating oil or mazut, but petrol fraction (ab. 30 % of mass) makes this use risky. And some others characteristics don’t correspond to the norms of legacy standards on oil-derived products. That’s why direct using without any technological operations is impossible basing on the technological and ecological safety. Main reason of pyrocondensate incorrect use is connected with insufficient level of investigations and lack of independent and true data of laboratory tests. As far as most laboratory investigations on characteristics and properties of pyro-product are conducted without aim to obtain true information, as real (commercial) goal of similar tests contributes supraliminal limitation and restrict of results, which could be get without any commercial understanding of possibilities of realization. That’s why the receiving of independent results and conclusions is a first-priority task during study of possible spheres of safety and ecological friendly use of pyrocondensate. There were used few methods for laboratory tests, namely: method of accelerated liquid adsorption chromatograph to study a chemical composition of the product, method of infrared and mass-spectrometry to determine a group composition and method of gas fluid chromatograph to investigate a properties of fraction 38°−180° C, obtained at the atmospheric refraction of pyrocondensate. Detailed study of components chemical structure, which are contained in pyro-product, was conducts due to its separation on some narrow fractions by the method of liquid adsorption chromatography. On the base of results of laboratory tests there was established, that without additional chemical treatment and with minimum economics this product, obtained from scrap tires, can be use like a component for production of low-sulfur heating oil, low-viscous watercraft fuel or asphalt mixtures. Since pyro-condensate is a concentrate of olefins- naphthenes-aromatic hydrocarbons (approx. 94%), it can be use as a raw-material for production of high-quality fuels of naphthenes-parafins base. Method of atmospheric rectification allows obtaining a fraction of hydrocarbons with final boiling point 38–180° C (gasoline fraction), but because of high content of unsaturated hydrocarbon use only 10% of this fraction as a component for high-octane fuel. Generically pyrocondensate is a perspective component for substitution of traditional oil products and investigation of its properties is actual task on the way for looking of new sources of alternative energy-carriers. Характеристики физико-химических свойств пироконденсата, например, присутствие бензиновой фракции пиропродукта не отвечают нормам действующих стандартов на нефтепродукты, поэтому применение его без технологического доведения невозможно с точки зрения технической и экологической безопасности. Большинство исследований свойств пироконденсата проводятся не для определения достоверных лабораторных показателей, поскольку коммерческая цель сознательно ограничивает и сужает спектр результатов. Независимые результаты и заключения необходимы для изучения безопасного и экологического применения пиропродукта. Для выполнения лабораторных исследований было использованы метод ускоренной жидкой абсорбционной хроматографии для изучения химического состава продукта, метод ИК- та масс-спектрометрии для изучения структурно-группового состава и метод газожидкостной хроматографии для изучения свойств фракции 38−180º С, полученной при атмосферной ректификации пиропродукта. Детальное изучение особенностей химического строения компонентов, входящих в состав жидкого продукта пиролиза, было выполнено за счет его разделения на несколько отдельных фракций методом жидкой адсорбционной хроматографии. Без дополнительной химической обработки и с минимальными расходами пироконденсат рекомендуется использовать как компонент для получения малосернистого печного топлива для теплогенераторов бытовых отопительных установок или асфальтобетонных смесей для дорожного строительства. Жидкие углеводороды в основном состоят из концентрата олефино-нафтено-ароматических углеводородов, поэтому пироконденсат может быть ценным сырьем для получения высококачественного топлива циклано- парафиновой основы. Использование метода атмосферной ректификации позволяет получить фракцию углеводородов с температурными границами вскипания 38−180º С, но из-за повышенного содержания неграничных углеводородов в их составе рекомендуется использовать не больше 10% такой фракции в качестве составляющего компонента товарного бензина. Таким образом, пироконденсат является перспективным компонентом для замены традиционных нефтепродуктов, а исследование его свойств необходимо для поиска новых источников альтернативных энергоносителей. |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— — |
|
Date |
2010-01-01
|
|
Type |
—
— — |
|
Format |
application/pdf
|
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/1834
10.18372/2306-1472.42.1834 |
|
Source |
Proceedings of the National Aviation University; Том 42, № 1 (2010); 191-195
Вестник Национального авиационного университета; Том 42, № 1 (2010); 191-195 Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 42, № 1 (2010); 191-195 |
|
Language |
ru
|
|
Rights |
// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e |
|